«Квітка настрою» як ефективний спосіб дізнатись про емоційний стан учня

Цей метод можна використовувати у початковій та середній школі.

Кожному вчителю завжди важливо підтримувати зворотний зв'язок з дітьми, щоб розуміти, чи сподобався їм урок, який у них настрій та які проблеми їх турбують. Часто зміна поведінки та настрою учня може вказувати не лише на проблеми у школі чи, наприклад, з однолітками, але й на негаразди у родині. Можливість проаналізувати такі зміни дозволить педагогу налагодити зв'язок з дитиною і вчасно надати підтримку й допомогу.

Вчителька географії та педагогиня-організаторка Лошкарівського ліцею Першотравенської сільської ради Неплях Віталіна Валеріївна поділилась методом «Квітка настрою», завдяки якому виявила серйозні психологічні проблеми в учениці та змогла запобігти трагічним наслідкам.

Журналісти «Всеосвіти» особисто поспілкувались з пані Неплях та дізнались, як вона використовує цей метод у своїй роботі.

Метод «Квітка настрою» я розпочала використовувати 8 років тому, насамперед для того, щоб розуміти, чи цікаві дітям уроки. Згодом помітила, що за допомогою цієї розробки можна не лише аналізувати зацікавленість учнів, а й виявляти проблеми, які турбують дітей. Я навіть не думала про те, що звичайний метод аналізу уроку може стати чимось більшим, ніж просто частина занять, – розповіла педагогиня.

Як використовувати метод?

На початку уроку діти підходять до квітки, обирають пелюстку певного кольору і кріплять її до кола. Кожен колір відповідає окремій емоції: червоний – піднесення, синій – хвилювання, фіолетовий – тривога, оранжевий – радість, жовтий – задоволення, зелений – спокій, білий – байдужість. Шкалу з кольорами пелюсток варто розміщувати над дошкою, оскільки протягом дня увага дітей сконцентрована саме на ній.
Після уроку діти знову підходять до дошки й роблять другу квітку, куди кріплять вже іншу пелюстку. Завдяки цій методиці вчитель може порівняти дві пелюстки учня і проаналізувати, як пройшов урок та які емоції отримали діти. За словами пані Неплях, колір пелюсток квітки на початку уроку дуже часто відрізнявся від кольору пелюсток в кінці уроку – тобто настрій та емоції дітей змінювались.

Якось я помітила, що одна дитина протягом двох тижнів обирає лише пелюстки синього, фіолетового та білого кольору – це свідчило про тривожність та пригніченість . Як виявилось, учениця знаходилась на одному з рівнів у небезпечній онлайн-групі «Синій кит». Згодом з дівчинкою провели роботу спеціалісти, і ця дитина стала зовсім іншою, – поділилась вчителька.

Втім, це не поодинокий випадок, адже за допомогою такого методу педагогиня змогла дізнатись й про проблеми інших дітей, які мали конфлікти у спілкуванні з однолітками, негаразди у родині тощо.

Наразі цей метод Віталіна Неплях хоче дещо удосконалити:

Я планую зробити невелику квітку з пінопласту і додати до пелюсток ще один колір. Щоб трохи зекономити час і не витрачати його на приклеювання пелюсток, хочу зробити прапорці, на яких буде написане ім'я дитини, її нікнейм чи приклеєне маленьке фото. Ці прапорці учні встромлятимуть у пелюстку відповідного кольору.

Крім того, у найближчих планах – розробка прапорців з тваринами, з якими себе асоціюють діти. Учні матимуть можливість з часом змінити цю тварину (це дозволить побачити внутрішній стан дітей, оскільки тварини є різні – хижі, сором’язливі, хитрі тощо). У такий спосіб школярі продемонструють своє місце у колективі, соціумі.

Вчителька рекомендує систематично застосовувати цей метод як у початковій, так і в середній школі, адже дітям подобається аналізувати свій настрій і цей метод їм дійсно не набридає.

На порталі «Всеосвіта» також є безліч розробок, які можна використовувати для визначення настрою або емоцій школярів:

Розробка «Я керую своїми емоціями»