Hidden curriculum або прихована навчальна програма: як ми неусвідомлено навчаємо здобувачів освіти

«Hidden curriculum» або як перекладають це поняття в українській науці, «прихований навчальний план» є одним із інструментів, за допомогою яких може відбуватись дискримінація в закладі освіти, навіть без відома та бажання педагогічних працівників. Проте «hidden curriculum» також може мати і позитивний ефект на учнів. На вебінарі практична психологиня Анна Овдієнко познайомить нас детальніше з цим поняттям та надасть рекомендації щодо мінімізації негативних проявів прихованої навчальної програми.

Поняття «Hidden curriculum»

Формальна навчальна програма — це нормативний документ, в якому окреслюється коло основних знань, умінь і навичок, що підлягають засвоєнню з кожного окремо взятого навчального предмета.

Неформальна (прихована) навчальна програма — ідеї, цінності та переконання, що транслюються в навчальному процесі.

Прихована навчальна програма — це:

• уроки, які викладаються неофіційно і, як правило, ненавмисно в шкільній системі;

• неписані правила і невисловлені очікування, неофіційні норми, моделі поведінки і цінностей.

Складові прихованої навчальної програми:

• Правила.

• Ритуали.

• Інструкції.

Як зазначає першовідкривач поняття «Hidden curriculum» Томас Хайнц, цитуючи П.Джексона,

Учень в набагато меншій мірі піддається осуду внаслідок своєї нездатності вирішити ту чи іншу задачу, ніж в разі порушення норм.

Прояви навчальної програми:

Школа як організація.

Тут прояви програми можливі на рівні простору (“чоловічі” та “жіночі” зони), ідеології (дівчатам не можна носити брюки, а хлопцям довге волосся) та стратифікації (поділ на соціальні групи).

Зміст освіти.

Звертайте увагу на чоловічо-центрованість мови, “чоловічу нормативність”, особистісні чоловічі та жіночі портрети.

Стиль комунікації.

Комунікація може бути поділеною на 3 типи: зі здобувачами освіти, в педагогічному колективі або ж із представниками здобувачів освіти.

Анна Овдієнко звертає увагу на те, що скільки б ви не розповідали дітям про навички здорової комунікації або толерантність, якщо ви самі маєте інші переконання в житті та не застосовуєте ці навички, то вас будуть наслідувати. Якщо ви маєте один стиль комунікації, а будете навчати іншого — це все одно буде помітно. Саме тому починати потрібно з себе, і перше, що треба зробити — забути про “це всі знають” та “саме собою зрозуміло”.

Починаємо з себе:

1. Проаналізуйте власні переконання.

2. Пошукайте аргументи “проти”.

3. Спілкуючись з іншими пам’ятайте про свої переконання з цієї теми та намагайтесь бути більш тактовними.

4. Використовуйте “Я-висловлювання”.

Техніки для розвитку критичного мислення

Техніка “5 чому”.

Ця техніка дозволяє проаналізувати проблему та навіть знайти першопричину появи цього твердження. Коли ви спіймаєте себе на якомусь переконанні — спробуйте знайти його коріння.

Аналіз полягає в 5 запитаннях “Чому?”, кожне з яких ставиться до попередньої відповіді.

Проблема: дівчата на трудовому навчанні мають вчитись готувати їсти.

1. Чому: в дорослому житті жінки частіше використовують цю навичку ніж випилювання по дереву.

2. Чому: так склалося історично, що на жінку покладена відповідальність нести побут.

3. Чому: бо жінкам не дозволяли брати участь в суспільному житті та працювати.

4. Чому: патріархальному суспільству це було невигідно.

5. Чому: бо якщо жінка отримає вибір, вона більше не підкорятиметься чоловікам.

Критичне мислення орієнтоване на вирішення.

1. Проблема: окресліть здобувачам проблему та попросіть їх зібрати інформацію, щоб сформулювати рішення.

2. Дослідження та мозковий штурм: учні досліджують свою проблему та обмірковують можливі шляхи вирішення.

3. Розробка рішення та його презентація: студенти вчаться один в одного.

4. Заклик до дії та кроки, які слід вжити: здобувачі освіти повинні пояснити кроки, які потрібно зробити для вирішення проблеми.

Ненасильницька комунікація.

Навички ненасильницької комунікації допомагають спілкуватись більш ефективно, розуміти емоції та потреби один одного і, відповідно, уникати конфлікту.

1. Озвучте факт (конкретну дію, яку спостерігаєте і яка на вас впливає).

2. Поділіться своїми почуттями.

3. Висловіть потребу (те, що вам необхідно в даній ситуації).

4. Сформулюйте прохання (закликайте співрозмовника до конкретних дій).

Анна Овдієнко наголошує на тому, що ви маєте бути чутливими до здобувачів освіти, і тоді вони будуть бачити, що так варто робити. Якщо ви маєте справу з учнями, які погано поводяться — потрібно знайти причину цих дій та вирішити проблему. Також необхідно створювати можливості для того, щоб кожен з учнів міг висловити свою думку, а ви вислухали його, тож спікерка радить підключати абсолютно всіх та надавати підтримку кожній дитині.

Для того, щоб дізнатись більше про "Hidden curriculum” або приховану навчальну програму переходьте за посиланням та дивіться весь вебінар Анни Овдієнко —