Читачі повинні мати доступ до якісних україномовних книг: директорка Українського інституту книги про напрями розвитку читання

Формування навичок та потреб у читанні як життєвих стратегій громадян задля розвитку людського потенціалу України є метою Стратегії розвитку читання до 2025 року. Таку мету ініціювало Міністерство культури та інформаційної політики. Про це повідомила під час презентації в Укрінформі Стратегії розвитку читання на 2021-2025 роки «Читання як життєва стратегія» директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.

Ми виявили, що Стратегія розвитку читання має розвиватися у двох напрямках: hard, який передбачає доступ до книги, її підтримку та розвиток книжкової екосистеми та soft – читання як тренд, формування навички і потреби у читанні.

Директорка Українського інституту книги додала, що неможливо серйозно думати про будь-який розвиток книжкової сфери й читання, не розвиваючи одночасно обидва напрямки.

За словами Коваль, якщо розглядати перший напрям – доступ до книги, то книжковий ринок має бути конкурентоспроможним і задовольняти потреби споживачів, виробників та розповсюджувачів. Щодо другої мети – читач повинен мати доступ до легальної літературної продукції.

Кінцева мета – читачі повинні мати доступ до якісної різножанрової книги, насамперед україномовної, у різних форматах, відповідно до потреб, – пояснила Олександра Коваль.

Директорка УІК наголосила, що у контексті першого стратегічного аспекту Стратегії, сформульовано низку операційних цілей. Зокрема, передбачається, що органи влади ухвалюють рішення стосовно розвитку книжкового ринку на основі реальних даних. А творці контенту мають належні умови для саморозвитку і видання своїх творів, і тут важлива підтримка з боку держави у вигляді стипендій, резиденцій, курсів підвищення кваліфікації.

Коваль також зазначила, що водночас й видавці мають бути здатними видавати достатню кількість назв, жанрів і накладів для задоволення потреб суспільства, щоб пропорція на ринку змінилася на користь ринкової книги, книги для дозвілля, художньої, пізнавальної, бізнес-літератури:

Книготорговельним мережам і книгарням має бути вигідно легально вести і розширювати свою діяльність незалежно від місця розташування, що передбачає стимулювання і дотації збоку як державної влади, так і органів місцевого самоврядування.

Крім того, Олександра Коваль зауважила, що книжковий ринок України має диспропорцію в бік навчальної літератури, частка якої нині перевищує 65%:

Наші дослідження показали, що 67% обсягу книжкового ринку України займає навчальна література. І це дуже велика диспропорція, тому що в інших країнах навчальна література для середньої школи займає десь до 30%, решта – це книга комерційна, яка обирається читачами не через примус, а через бажання читати.

Директорка інституту зазначила, що варто звернути особливу увагу на те, щоб ця диспропорція була подолана та ринкова книга мала більшу частку в обсягах ринку і на це мають бути скеровані подальші кроки.

Перекіс у бік навчальної літератури, навіть тієї, яка видається виключно за державним замовленням Міністерства освіти і науки, є навіть небезпечним, адже якщо МОН вирішить, що всі книжки мають бути доступними тільки в електронному форматі, це поставить у дуже складну ситуацію не лише видавців, а й поліграфічні підприємства.

За словами Олександри Коваль, це може призвести до зникнення частини поліграфічного комплексу України.

Вас може зацікавити матеріал: Біоцидний папір – інноваційний матеріал для друку підручників