Українська приватна школа – незалежний заклад освіти чи заклад з формальним статусом?

З кожним роком відкривається все більше приватних шкіл та дитсадків, оскільки попит на них у нашому суспільстві зростає. Чим же відрізняється державна школа від приватної і чи взагалі є між ними різниця, пояснив на своїй сторінці у фейсбуці директор Інституту Вільної Економіки Михайло Чернишев.

Існує плутанина і нерозуміння того, що таке приватні школи. Приватні школи, які наразі існують, не є приватними у повному розумінні цього слова. По суті, сьогоднішні приватні школи, які мають ліцензію від Міністерства освіти і науки України – це звичайнісінькі державні школи, якщо розглядати їх з точки зору освіти.

Уявіть собі приватний магазин, який пропонує вам продукцію, затверджену державою. Тобто продукція, конкретний перелік, постачальники та виробники якого визначаються державою. Державою визначається також і кількість товару в магазині, кількість полиць, правила викладання товару на полицях, кількість продавців, їх зарплати, а також час, коли магазин працює і коли він повинен бути закритий – все це визначається державою. Уявили? Чим такий приватний магазин відрізняється від державного? Правильно, нічим, окрім формального статусу.

Саме так сьогодні виглядають і приватні школи. Так же як у наведеному вище прикладі з магазином, вони нічим не відрізняються від державних.

Єдиною відмінністю приватних шкіл від державних є те, що вони пропонують ряд додаткових послуг, таких як:

• якісне харчування;

• гарний інтер'єр;

• зручний навчальний простір;

• чемні вчителі тощо.

Батьки учнів, які навчаються у приватних школах через податки «оплачують» звичайну державну освіту для своїх дітей, та платять за додаткові послуги школі – комфорт і зручність для своїх дітей.

Втім, якщо теперішні приватні школи можна назвати приватними, тоді що таке справжні приватні школи?

Все дуже просто. Справжні приватні школи – це школи, які ніяк не залежать ні від #МОН, ні від будь-якого іншого державного органу. У приватній школі тільки підприємець вирішує кого, як і чому він навчатиме. А це автоматично означає, що в приватній школі тільки батьки учнів (і ніхто більше) визначають хто, як і чому вчитиме їхніх дітей. Тільки таку школу можна назвати приватною і тільки в такій школі учні отримають приватну, а не державну освіту.

В коментарях під дописом Михайла Чернишева, користувачі теж висловили свої думки щодо цього питання. Підтримав директора Інституту вільної економіки й ексочільник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук та зазначив, що думки у нього дуже правильні.

Втім, не обійшлося й без спірних коментарів читачів, які не зовсім підтримують такі думки автора:

Освіта – це стратегічна державна область. Якщо держава випустить її зі своїх чіпких левітанівських лапок, може вирости ціле покоління незалежних, побудованих на жорсткому державному регулюванні економіки налаштованих громадян, а це вже пряма загроза для держбезпеки, – написав Володимир Рожко.

Шановні освітяни та користувачі освітнього порталу «Всеосвіта», як ви вважаєте чи можна теперішні приватні школи називати приватними. І якою є ваша думка щодо того, куди краще віддавати дитину навчатися – у приватну чи державну школу? Діліться своїми міркуваннями в коментарях.

Пропонуємо прочитати матеріал, який може вас зацікавити: Сотні учнів України живуть з ярликами: про те, як девіантна поведінка перетворює для дитини школу на в'язницю