Креативні методи підготовки учнів до написання власного висловлення формату ЗНО

Результати останніх років демонструють, що діти часто мають труднощі з написанням власного висловлення у ЗНО, тож для вчителів дуже важливо розібратись з тим, чому це відбувається і як ми можемо допомогти дітям.

За допомогою креативних та цікавих методів, які підготувала вчителька української мови Тетяна Сагайдак у своєму вебінарі ви зможете заохотити дітей та зробити підготовку по-справжньому захоплюючою драйвовою.

Які труднощі виникають у дітей?

Власне висловлення — це той формат, який тяготіє до формату есе. Він навчає дитину висловлювати свої думки конструктивно, ґрунтовно і таким чином здобувати якісь нові висоти.

Одним з викликів, які нас чекають під час підготовки є небажання дітей готуватись до цього етапу, адже він здається досить складним: потрібно вчити структуру, вміти грамотно писати, загалом мати свою позицію і вміти її відстояти. Часами діти навіть відмовляються писати власне висловлювання. У чому ж причина цієї проблеми?

• Ігнорування порад вчителя на уроці (тоді діти намагаються шукати інформацію в Інтернеті, де вона є зазвичай невірною).

• Низький рівень стресостійкості.

• Прагнення написати щось абстрактне (налити води).

Як допомогти учням?

Ми, як вчителі, маємо зробити для дітей підготовку такою, яка буде органічною, веселою, жвавою і орієнтуватиметься на різні типи запам’ятовування інформації та різні канали її сприйняття.

Спікерка зазначає, що дуже ефективними є використання танців, пісень, віршів і так далі. Все це допомагає учням краще запам’ятовувати матеріал.

Окрім того, дуже важливо для себе визначити пріоритети. Тетяна Сагайдак пропонує акцентувати увагу на вивченні структури, логічності та послідовності.

Методики роботи з дітьми при підготовці до ЗНО

1. Тренування за допомогою розігрування діалогів.

Якщо ми замінюємо звичайні побутові розмовні теми на розмови з приводу чогось, що є темою власного висловлення (наприклад, попередніх років), то фактично ми в усній формі будуємо свою думку. Тут ми дуже чітко можемо відслідкувати нелогічність. Також можна, наприклад, роздрукувати теми для дітей, покласти їх у скриньку, щоб вони витягали їх та відпрацьовували це все в усній формі.

2. Залучення м’язової пам’яті (танців).

Запропонуйте дітям як групове завдання придумати танок, в якому буде людина, яка вигукуватиме певні слова, а саме: “теза”, “аргумент”, “приклад”, “висновок”, а клас буде повторювати у форматі флешмобу ці рухи. Наприклад, теза — ми робимо щось рукою, аргумент — ногою, приклад — крутимо головою, а у висновку ми маємо залучити і руку, і ногу, адже у висновку в нас залучені теза та аргумент. Таким чином ми запам’ятовуємо комплексно.

3. Використання Instagram

Тетяна Сагайдак пропонує використати те, що дає нам Instagram для того, щоб зробити підготовку цікавішою і доступнішою.

Перше і найцінніше, що нам дав Instagram — це здатність мислити хештегами. Це дуже допомагає в доборі прикладів у власному висловленні. Коли учень бачить якусь тему — запропонуйте йому позначити її якимось хештегом, а потім спробувати пошукати приклади саме за ним, а не за темою. Тобто, якщо ми беремо тему “Чому кохання рятує світ?”— нехай дитина замінить її хештегом “кохання” і шукатиме приклади, що пов’язані з цим словом.

Ми можемо пояснити дітям, що есе або власне висловлення знадобляться нам в житті не лише колись через багато років, а й для того, щоб вже зараз писати адекватні та структуровані дописи у соцмережах.Запропонуйте дітям у вигляді творчого завдання створити допис у форматі власного висловлення на якусь тему, яка не буде дуже виділятись з контексту Instagram.

Окрім того, вчителька радить своїм учням добирати приклади з життя тих відомих особистостей, якими вони цікавляться: наприклад, історії музикантів, які пов’язані зі створенням гурту, їх текстами тощо.

4. Дебати.

Якщо ми візьмемо дебати як гру, подивимось на структуру відповіді, яку мають дати учасники, то зрозуміємо, що це фактично і є структура власного висловлювання з деякими відмінностями. Тож ми легко можемо запропонувати дітям саме дебати як предмет відпрацювання, адже це буде цікаво для підлітків. Тут цікавим є те, що коли ми працюємо в групі, нам можуть вказувати на наші слабкі місця, і поступово ми розвиваємо навичку передбачати свої помилки наперед і уникати їх.

5. Настільні ігри.

Настільки ігри — це те, що подобається дітям. Ми можемо брати ті ігри, які вже знаємо та інтерпретувати їх якось під себе, а можемо створити якусь свою, адже для цього зараз є багато ресурсів.

6. Марафони.

Марафони на сьогоднішній день — це методи самопізнання в Instagram. Наприклад, марафони правильного харчування або фітнес-спрямування (робити певні вправи щодня протягом певного проміжку часу). У таких методиках є багато переваг. У першу чергу це колективна діяльність. Ми відчуваємо підтримку, розуміємо, що ми не самі, бачимо позитивний досвід інших людей. Це все також можна інтерпретувати під себе і використати на уроках української мови.

Запропонуйте дітям протягом тижня отримувати завдання, виконувати його і надсилати вам до певного дедлайну. Наприклад, попросіть дітей в перший день написати тезу, прикріпивши до завдання матеріали стосовно того, що таке “теза”. Далі перевіряємо і просимо підібрати до цієї тези аргумент та ставимо термін, наприклад, до наступного ранку і так далі. Зрештою в кінці тижня ми маємо круто написаний твір.

Для того, щоб дізнатись про креативні методи підготовки учнів до написання власного висловлення формату ЗНО переходьте за посиланням та дивіться весь вебінар Тетяни Сагайдак — https://vseosvita.ua/webinar/kreativni-metodi-pidgotovki-ucniv-do-napisanna-vlasnogo-vislovlenna-formatu-zno-316.html