Тривалі перебування в бомбосховищі, розлука з родиною та друзями, вимушений переїзд з рідного дому можуть сприяти виникненню у дітей пригніченого настрою та агресивної поведінки. Розбираємося з тим, як цьому можна зарадити.

Агресія – це поведінка, коли організм бореться проти неприємностей, які, на його думку, становлять для нього загрозу, можуть йому спричинити або вже спричинили біль. У дитини цей стан може виникнути після перенесеного почуття страху або злості, що згодом може перейти у гнів.
У суспільстві прийнято табуювати і оцінювати за будь-які прояви агресії. Все що заборонене, те набирає викривленого характеру і з часом починає руйнувати саму особу, тому що емоція агресії настільки сильна, що вона не зникне в нікуди. Дитина, якій часто забороняють будь-які прояви агресії, або буде бити саму себе або хворітиме з середини. Або вона проявлятиме цю агресію на світ в досить неконтрольований спосіб і таким чином завдасть шкоди іншим, – зазначає психологиня Наталія Пашко.
Рекомендуйте дитині пограти в гру-медитацію «Квітка та свічка». Це проста вправа на розслаблення, що сприяє глибокому диханню:
уявіть, що у вас в одній руці приємно пахне квітка, а в іншій — запалена свічка;
повільно робіть вдих через ніс, й уявіть, що відчуваєте запах квітки;
повільно видихніть через рот, наче задуваєте свічку;
за бажанням повторіть кілька разів.

Гнів та агресія можуть проявлятися як вербально, так і тактильно. Важливо вміти визначати причину психологічного дискомфорту у дитину, аби зарадити та допомогти їй пережити сильні переживання. Вербальна агресія — проявляється криком, слізьми та істериками. Тактильна агресія — передбачає виконання якоїсь дії, наприклад, бійка, щипання, смикання або кусання. Багато хто помилково вважає, що небезпечнішою є агресія тактильна, ніж вербальна.
Ми звикли думати, що коли ми б'ємо когось, то це більш небезпечно, ніж коли ми когось знецінюємо. Насправді обидві дії так само токсичні. Згідно з законодавством, насильством вважаються також погрози вчинення чогось. Коли людині погрожують, то на нейробіологічному рівні у неї виділяються ті самі гормони стресу, як і при реальному ударі, – каже психологиня Світлана Ройз.

Гра «Сварка»
Ця легка у виконанні вправа допоможе усунути психологічний дискомфорт та агресію. Інструктуємо з правилами гри:
діти об’єднуються в пари та стають одне до одного спиною, притупуючи при цьому ногами;
руки тримаються на поясі або за спиною;
потім вони миряться: повертаються одне до одного обличчями, усміхаються та обіймаються;
повторюємо 5-6 разів та сідаємо перепочити (формат гри й перепочинку найкраще підходить дітям молодшого шкільного віку).

Гра «Джиберіш»
Вчимося спілкуватися вигаданою мовою. Цікаво грати у двох і більше гравців. Ця вправа також дозволить дитині сформувати вміння розуміти та враховувати позицію іншої людини, безпечно проявляючи свої негативні почуття. Правила досить невибагливі:
вигадуємо свою власну таємну мову (вигадуємо щось смішне та нелогічне, як на кшталт вітання «куздра-шуздра», «муррр-курут»);
вигаданими словами ти можеш сказати про все на світі;
спробуй спочатку «посваритися», а потім «помиритися» таємною мовою.

Гра «Нумо, розлютись!»
Розвиваємо у дітей навички вербального та невербального вираження сильних переживань. Вчимо дитину визнавати, що гнів і роздратування є нормальними проявами людських почуттів. Умови проведення: наявність картонних коробок, банок з під коли або легкі блоки-пазли. Інструкція для дітей:
робимо коло, кожен учасник по черзі виходить в центр та говорить, що його лютує або гнівить;
поки дитина говорить — вона бере картонні коробки та будує з них імпровізовану вежу;
коли все, що хотілося сказати було сказане дитина з гнівним виразом обличчя руйнує «споруду»;
так, в центр кола має вийти кожен учасник;
кожна дитина може «будувати» і «ламати» свою вежу по декілька разів.

Нейропедагоги стверджують, що агресія, як активна захисна реакція, є базовим механізмом, який було закладено в людину природою. Вона може проявлятися відкрито або приховано. Більш безпечною для здоров’я є проявлена емоція, ніж та, яку ми ховаємо всередині. Спробуйте допомогти дитині справлятися з гнівом, іноді це не так складно, як здається на перший погляд.
Користувач:
Бур'ян Олена Олександрівна