«Коаліція девайсів»: як Міносвіти разом з Оленою Зеленською взялися вирішувати проблему онлайн освіти

Повномасштабна війна створила нові виклики для освітнього середовища. На передній план виходить проблема дистанційної освіти, адже дається в знаки брак технічного забезпечення для повноцінного навчання. Перша леді України Олена Зеленська в межах освітньої конференції Bett UK 2024, що відбулася у Лондоні, презентувала «Коаліцію девайсів». Проєкт має допомогти українським учням та вчителям, які вимушено та навчаються та працюють онлайн.

Чи зможе допомогти «Коаліція девайсів»?

Міносвіти разом з Мінцифри звернулися за допомогою партнерів мають намір забезпечити рівний доступ до навчання у громадах, що найбільше постраждали від бойових дій. Олена Зеленська під час свого виступу на конференції повідомила, що разом з міжнародними партнерами вже передала 50 тисяч ноутбуків та планшетів учасникам освітнього процесу. Це лише початок, адже до кінця року в рамках проєкту ще майже 100 тисяч українських дітей та 30 тисяч вчителів отримають гаджети для якісного навчання онлайн.

Це — критична потреба вже сьогодні, зараз. Бо це планшети й ноутбуки для дітей вразливих категорій у регіонах, де уроки проводять здебільшого дистанційно, — зауважив Михайло Федоров.

Міністр освіти Оксен Лісовий підтримав Михайла Федорова та підтвердив, що сьогодні існує нагальна потреба у гаджетах для вчителів та учнів.

Мета Коаліції цьогоріч — закрити критичну потребу в девайсах для дітей і вчителів із 10 областей, у яких нині переважає дистанційне навчання. Зараз критична потреба ноутбуків становить понад 96 тисяч пристроїв для дітей та понад 29 тисяч для вчителів, — повідомив Оксен Лісовий.

Отримані девайси для навчання поки що не дійшли до своїх нових власників, адже спочатку їх потрібно ефективно інтегрувати в освітній процес. Оксен Лісовий повідомив, що зараз триває робота над створенням повноцінної цифрової освітньої екосистеми, що працюватиме за підтримки лідерів думок, партнерів із розвитку та освітян.

Хто зможе отримати планшети та ноутбуки безоплатно?

Перед початком нового навчального року у МОН пообіцяли надати безплатні девайси школярам та освітянам. Цей проєкт допомогли реалізувати у ЮНІСЕФ — вже у листопаді 2023 року організація передала Міністерству освіти майже 29 тисяч лептопів, які закупили за підтримки Європейського Союзу, урядів Кореї та Японії, а також національних комітетів ЮНІСЕФ.

У МОН зазначили, що при розподілі ноутбуків пріоритетними є області, де через війну діти переважно навчаються онлайн. Це Сумська, Луганська, Харківська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Херсонська, Миколаївська та Одеська області.

Хто може отримати ноутбук:

• діти з малозабезпечених або багатодітних сімей;

• внутрішньо переміщені школярі;

• діти з особливими освітніми потребами;

• інвалідністю,

• ті, хто позбавлені батьківського піклування.

Чи зможуть гаджети подолати усі виклики онлайн-освіти?

Дистанційна освіта увійшла у життя українських шкіл у 2020 році, на початку пандемії коронавірусу. Навчальні заклади до таких різких змін не були готові, тому зʼявилося декілька ґрунтовних проблем:

• Недостатність технічної бази. Центр соціальних експертиз при Інституті соціології НАН України у 2021 році провели опитування серед вчителів та батьків. Зʼясувалося, що 78% учнів мають дуже обмежений доступ до компʼютера (у сім’ї можуть бути двоє-троє школярів і батьки, які працюють дистанційно).

• Брак сучасних мобільних пристроїв. 63% підтвердили, що мобільних гаджетів не вистачає як учням, так і вчителям (за результатами дослідження виявилося, що кожен пʼятий викладач не має мобільного пристрою).

• Інтернет-звʼязок та ненормований робочий день. 55% респондентів повідомили, що мобільний або ж звичайний Інтернет не може забезпечити стабільного підключення до онлайн-занять, що впливає на якість засвоєння матеріалу. А ще 32% зауважили, що робочий день вчителя стає ненормованим через складнощі з розкладом занять та спілкування у мобільних чатах.

Війна лише додала складнощів, адже в регіонах, які регулярно потрапляють під обстріли, час від часу виникають проблеми з Інтернетом. Розклад занять у 2022/23 навчальному році повністю залежав від графіка відключень світла та можливих блекаутів.

Так, 36% українських школярів не мають базових знань з математики, 26% не досягли початкового рівня з читання та стільки ж — з природничих наук. Подібна тенденція спостерігається не лише в Україні, а й в інших країнах світу, про що ми детальніше розповідали у нашому матеріалі про тестування PISA.

Оскільки онлайн-навчання є необхідністю для безпеки українських школярів, питання диджиталізації та технологічного прогресу у сфері освіти стає нагальним. Однак шанси на тотальний апгрейд є:

1. Кабмін виділив мільярд гривень на розвиток реформи НУШ, який передбачає закупівлю мультимедійного обладнання.

2. Голова Мінцифри Михайло Федоров повідомив про меморандум з американською корпорацією Cisco, головним напрямком якого стане цифровізація української освіти.

3. Євросоюз офіційно затвердив перехід на мультимедійну освіту та поступову відмову від паперових документів та підручників до 2028 року. Ця реформа вплине також й на Україну, адже для вступу в ЄС потрібно максимально інтегрувати українську освіту у цифровий світ.

4. Японія надала мільярд гривень на зарплати вчителів, але й з обмовкою, що частина коштів має піти на диджиталізацію та мультимедійне обладнання.