Всеосвіта вітає усіх своїх користувачів із прийдешнім Новим роком та Щедрим вечором! У 2024 році наше головне бажання — одне на всіх: перемога України, скоріший мир для кожного куточка нашої країни та повернення додому усіх наших військових!
Новий рік — це чарівний час, який попри все виконує усі наші бажання, тому сьогодні під бій годинника варто загадати усе, що хочете найбільше. І все збудеться, варто лише в це вірити!
А ще цього року Україна вперше святкує Щедрий вечір за новоюліанським календарем, тому він припадає на 31 грудня. А 1 січня, за старовинною традицією, почнеться засівання — коли до кожної хати приходять діти та сіють пшеницю, даруючи людям щастя, добробуту та здоровʼя на увесь прийдешній рік.
Нещодавно Мінкульт вніс традицію Щедрого вечора до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини, адже ця традиція — одна з тих, що формують ідентичність народу. До речі, це не єдина різдвяна традиція, що віднині є культурною спадщиною — про інші ми розповідали тут.
За язичницькими звичаями у перший день нового року слов'яни вшановували богів Васильчика і Маланку. Згідно з легендою, у бога Ладо була дочка Маланка, яку викрав змій і ув'язнив у темниці. Наречений Маланки, бог Місяць, був на полюванні, тому дівчину врятував богатир Васильчик.
З приходом християнства трактування свята змінилося. Православна церква пов'язала цей день із пам'яттю про двох святих: Василія Великого Кесарійського і преподобної Меланії Римлянки. Василій Великий був визначним церковним діячем, одним з отців Церкви та архієпископом Кесарії Каппадокійської в Малій Азії. Йому приписують винахід іконостаса та складання літургії Василя Великого. Маланка, або Меланка Молодша була черницею і меценаткою: вона відома тим, що будувала церкви, допомагала нужденним і піклувалася про хворих у часи занепаду Римської імперії.
Зараз у надвечір'я Нового року та Щедрого вечора в українських церквах відбуваються богослужіння, на яких віряни дякують Богові за рік, що минає, і просять благословень на наступний.
Розмаїття традицій Щедрого вечора в Україні нескінченне — особливості святкування залежать від регіону. Найчастіше в цей день по домівках ходять щедрувальники, співають пісні-щедрівки та танцюють.
Мета щедрування, як і Коляди — величати господарів оселі і їхню родину: «Щедрий вечір, Добрий вечір, добрим людям на здоров’я!» Вважалося, що щедрувальники і їхні обрядові пісні можуть допомогти виростити кращий урожай. Саме тому господарі частують їх, обдаровують грошима або солодощами. Також варто бути готовими до того, що у цей вечір щедрувальники можуть побешкетувати та навіть зробити невелику шкоду в обійсті.
Цікаво, що щедрівки, на відміну від колядок, були переважно світськими піснями. Якщо в тексті згадується Ісус – це колядка, якщо бажають добробуту — щедрівка.

Також на Щедрий вечір заведено посівати, або засівати — розсипати зерно на долівку, вітаючи господарів. Посівали переважно житом або пшеницею. Цей обряд популярний по всій території України, він поширений як на заході, так і на сході. Цікаво також, що традиція посівання є і в інших східних слов'ян — в Польщі, Білорусі, Словаччині й кількох областях на росії, що межують з Україною.
До речі, існує традиція, що щедрують дівчата, а посівають хлопці, і не навпаки, адже саме так цей обряд принесе щастя. Також важливим є час, коли приходить засівальник — тому, хто прийшов першим, зазвичай приділяли особливу увагу.
Окремою масштабною традицією Щедрого вечора є гуляння з традиційним переодяганням у тварин і фольклорних персонажів — свято Маланки, містичний обряд-карнавал.
Маланка — складний фольклорний образ та свято, традиції якого можуть відрізнятися не лише в регіонах, але й у протилежних «кутках» одного села. Особливо на заході України Маланка супроводжується яскравим театралізованим дійством — самою «Маланкою» є зазвичай переодягнений дівчиною хлопець, натомість дівчата перевдягаються в чоловічих персонажів.
Також серед ватаги бувають різні персонажі: коза, дід, баба, чорт, циган, а один з найяскравіших — ведмідь, у яких вбираються найсильніші хлопці. Кульмінацією Маланки зазвичай є боротьба «ведмедів» за звання найсильнішого.
Цікаво, що сучасне карнавальне дійство охоплює багато нових персонажів і залежить від креативу учасників обряду: нині на маланкарях можна зустріти маски жандарма чи солдата, а також лікаря, міліціонера, перукаря, фотографа тощо.

Ще одним важливим ритуалом Щедрого вечора були дівочі ворожіння. За традицією, коли починали ворожити, хлопці крали у дівчат вдома ворота або хвіртки, і щоб повернути втрату — батько дівчини мусив виставити могорич.
Закінчуються обряди Щедрого вечора спаленням дідуха (про цей ритуал ми вже розповідали у нашому матеріалі) — снопа соломи, який встановлюють у кутку будинку на Святий вечір у багатьох регіонах України. У деяких регіонах існує традиція стрибати через це багаття — за язичницьких часів цей обряд вважався очищенням від нечистої сили.
Щедрий вечір можуть називати також Щедрою кутею, адже застілля в цей день має особливе значення. Слов'яни вірили: чим щедрішим буде святкування і кутя, тим краще сім'я буде жити в новому році. Головною обрядовою стравою цього вечора є кутя, вона може бути заправленою смальцем або вершками. Окрім куті, на Щедрий вечір готують печеню, домашні ковбаси, пироги та вареники із сиром, млинці.
За новорічний стіл сідає вся родина: усі мають бути охайно і святково вбрані, адже брудний або неохайний одяг вважають поганим знаком. Перед тим як починати вечерю, сім'я молиться і дякує Богові за здоров'я та добру долю. Потім усі куштують кутю і починають вечерю.

Опісля святкової вечері родина співає щедрівки, господар виносить дідуха і також пригощає всіх тварин кутею, якщо вони є в господарстві. Існує легенда, що на Щедрий вечір навіть тварини розмовляють, але підслуховувати їх не можна.
Тож разом з вами у Новому 2024 році забажаймо найбажанішої перемоги над московитами! І нехай вкотре світло переможе темряву, а українці своїх вороденьок!
Користувач:
Гонтар Марина Олександрівна