Національна агенція із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) підтвердила наявність плагіату у дисертації колишнього міністра освіти Сергія Шкарлета. Про це йдеться у рішенні установи.
Скаргу на плагіат у дисертації Сергія Шкарлета «Формування економічної безпеки підприємств засобами активізації їх інноваційного розвитку», яку він писав на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, подав інший науковець, Олег Смірнов. Професор Сумського державного університету входить у команду «Дисергейт» – діячів науки, що борються з плагіатом та академічною недоброчесністю.
Звернення до НАЗЯВО Смірнов направив ще навесні 2023 року, у якому стверджував: плагіат присутній на 87 сторінках наукової роботи Шкарлета та складає 24% від всього обсягу. Найбільше фактів та інформації ексміністр «списав» у російської вченої Г. Сілкіної. Відповідь на скаргу надали лише 29 грудня 2023 році, Комітет етики знайшов 6 джерел, з якими є великі текстові збіги без посилань та перефразувань.
Дисертація також містить копіювання нетекстової інформації (зокрема, формул, таблиць, рисунків і схем, авторами яких є інші особи) з інших джерел без належних посилань на них і представленням цих даних як власних; неправомірні текстові запозичення з перекладом (дослівний переклад або переклад із перефразуванням російськомовних джерел без належних посилань), а також дублювання раніше наведених запозичених фрагментів, – йдеться у рішенні Комітету.
Процес аналізу тривав понад пів року, тому що матеріали, які зберігалися у державному репозиторії, були розділені на декілька файлів, що ускладнило роботу.
Джерело: Telegram
Однак, хоча активісти з «Дисергейту» здобули перемогу, поки що про якісь санкції щодо плагіатора Сергія Шкарлета, не йдеться. По-перше, рішення НАЗЯВО має лише рекомендаційний характер. Процедури визначення плагіату на цьому не завершені:
Саме це дозволяє винести Національному агентству пакет документів про розгляд фактів плагіату. НАЗЯВО вивчить матеріали, які надає Комітет, і прийме своє рішення. Якщо на розгляді підтвердиться наявність плагіату, Нацагентство звернеться до Міністерства освіти про позбавлення Сергія Шкарлета наукового ступеня, – зазначив він.
Ще одна дивина полягає у тому, що частину збігів у тексті Комітет етики визнав усталеними словосполученнями, що притаманні науковому стилю. Наразі невідомо, коли відбудеться наступний етап розгляду роботи Шкарлета, але не виключено, що процес не проходитиме швидко.
До речі, це вже не перший раз, коли Сергій Шкарлет потрапляє у слизьку ситуацію. Згадаємо деякі з них.

Ще напередодні свого призначення на посаду виконувача обовʼязки міністра освіти, Сергій Шкарлет вже мав обвинувачення у плагіаті. Комітет НАЗЯВО тоді виявив його у чотирьох публікаціях. Проте, ексміністр тоді подав до суду, який постановив, що плагіат у його роботах шукали незаконно.
У квітні 2021 НАЗЯВО подали апеляцію, зокрема через те, що на момент вчинення плагіату цього поняття не було визначено законодавством, а також через відсутність чітких внутрішніх процедур при перевірці Комітетом з питань етики Нацагентства дисертацій на наявність у ній академічного плагіату. У вересні 2021 справа дійшла до касаційної скарги, але поки суттєвих змін немає.
Наприкінці серпня 2022 року Сергій Шкарлет відзначився неоднозначною заявою — він закликав освітян стримуватися у висловлюваннях проти росії та президента путіна, уникаючи матюків.
Це погано. Я розумію емоції. І в мене є такі емоції, бо мій рідний Чернігів у деяких районах майже зруйнований, окрім димарів, нічого немає. У мене теж є емоції, але все-таки вчитель має вчити розумного, доброго, вічного. Будь-які емоції важко іноді стримувати. Усі ми з розумінням ставимося до цього, але я б усе-таки закликав кожного вчителя й педагога навіть при найскладніших емоціях точно не матюкатися, — сказав освітянин.
Це викликало шквал обурення не лише в соцмережах, а навіть у коментарях до новини на нашому сайті з цього приводу.
В часи, коли повномасштабна війна з росією є справжнім іспитом для української нації, історія України займає центральну роль у вихованні та освіті молодого покоління. Це, здавалося б, розуміє кожен. Однак, незадовго до своєї відставки тоді ще міністр освіти Сергій Шкарлет заявив, що історію України треба вивчати не під примусом, а її мають навчати батьки змалечку своїх дітей. Так, він вдався до маніпуляції, згадавши про опозиційні фракції.
Історія України — обов’язковий компонент для кожного українця. Депутати окремих опозиційних фракцій використовують деякі речі та деякі контекстні питання з історії України в якихось своїх політичних амбіціях. Але вивчати історію під примусом вважаю неприпустимим. Вивчення історії України має починатися з родини. Де батьки свідомо маленького українця або україночку мають навчати історії. Відтоді будуть патріоти, відтоді будуть українці. А якщо це тільки під іспит — можна зазубрити, а через два тижні все позабувати. Кожен українець має знати історію України, незалежно від того, чи складати йому НМТ, ЗНО і все інше, — сказав Шкарлет.
Після цього, на питання журналістки, що за таким принципом українську мову та математику теж можна обирати «за бажанням», але на думку міністра, ці дисципліни важливіше. Наприкінці він висловив думку, що у нас вільна країна, і кожен, хто хоче, може обрати для вступу іспит з історії України.
Перед системою освіти з початком повномасштабного вторгнення постав новий виклик: забезпечення освіти для дітей, які виїхали з окупованих територій. Робоча група влітку 2022 року розробила й передала в міністерство алгоритм дій для доступу до української освіти здобувачів із тимчасово окупованих територій. Однак міністр освіти Сергій Шкарлет не затвердив ані цей, ані будь-який інший алгоритм. Про це в колонці «Української правди» розповідала співзасновниця ГО «Смарт освіта» Іванна Коберник.
Лише влітку 2023 року Міносвіти почали розробляти новий алгоритм вступу абітурієнтів з тимчасово окупованих територій, це вже було після зняття Шкарлета з посади голови міністерства. Окрім того, на Шкарлеті, на думку науковців, висить відповідальність за неналежну якість та кількість укриттів, а також подвійний тягар у вигляді двох шкіл для українських дітей за кордоном.
Влітку 2022 року Міністерство освіти, яке тоді очолював Шкарлет, підписало меморандум про співпрацю з букмекерською компанією Parimatch, яка організовує азартні ігри.
Фонд підтримує заклади освіти України та вчителів фізичної культури, створюючи дітям умови для занять спортом як на уроках фізичної культури та поза ними. Міжнародний благодійний фонд піклується про дітей, розкриваючи їхній потенціал через спорт, – зазначали на сайті міністерства.
Однак освітян така ситуація обурила, а коли на компанію наклали санкції, у березні 2023 року меморандум розірвали. До цього освітній омбудсмен Сергій Горбачов звернувся до МОН листом, у якому вимагав розірвати меморандум з Parimatch Foundation. Згодом на сайті МОН зʼявилася новина, що міністерство це таки зробило. Та час фактичної публікації цієї новини не збігався із часом публікації, вказаним на сайті МОН. Про це йдеться в дописі освітнього омбудсмена.
Раніше ми розповідали про групу ініціативних науковців, що створили справжню лігу боротьби з плагіатом та академічною недоброчесністю.
Користувач:
Гонтар Марина Олександрівна