Заручники холоду: Науково-природничій музей замерзає та просить донатити на опалення

Національний науково-природничий музей НАН України опинився на межі катастрофи: в експозиційних залах температура повітря складає 12 градусів, опалення немає зовсім. Про це сам музей повідомляє на своїй сторінці у Facebook та просить відвідувачів не знімати верхнього одягу.

Як таке могло статися? 

На жаль, це питання щодо процесів освіти та науки в Україні постає все частіше. У науково-природничому музеї немає опалення через… відсутність державного фінансування на оплату комунальних послуг. Ані місцеві, ані міністерські чиновники розв'язувати проблему не поспішають, тому єдиний варіант, як можна врятувати музей — це донатити.

Донати на тепло просять скидати сюди:

• UA708201720313201001301009806

• Код ЄДРПО 19020229

• Повна назва установи: Національний науково-природничий музей Національної академії наук України

• Скорочено: ННПМ НАН України

• Призначення платежу – благодійна допомога музею. опалення.

«Ганьба Міносвіті!» — реакції на напівзамерзлий музей у соцмережах

Обурення, лють — саме такі емоції простежуються у коментарях людей.

Окремо згадують також дивний розподіл коштів у бюджеті України. Наприклад, одна з коментаторок тегнула народного депутата Романа Грищука, який представляє жителів Києва у Раді. Питання єдине — чому телемарафон (популярність якого впала до 13% ще у березні 2023 року) отримує 2 млрд гривень з бюджету, а для музею не знайшлося кількох десятків тисяч, щоб просто оплатити подачу газу до будівлі?

Також коментатори звертаються до Офісу президента, любʼязно припрошуючи їх на екскурсію до холодного музею.

Музей захищають й представники ЛГБТ-спільноти🏳️‍🌈. Військовий, «чорний запорожець» Віктор Пилипенко опублікував гнівний пост про ситуацію в музеї, де зазначив — якщо не потрібні музеї, значить завтра в школах дітям будуть розповідати про «плоску землю» та створення світу за 7 днів.

Я нещодавно був в Києві — сказати, що місто бідує — не скажу. Я бачив теплі церкви, теплі держструктури. А наука залишилась без елементарного опалення, — зауважує військовий Віктор Пилипенко,.

Враження, ніби наука, а особливо музеї нікому не потрібні, хоча саме вони зберігають наукові здобутки для майбутніх поколінь.  

Де гроші, Лебовські?

А гроші не осіли навіть ні в кого в кишенях, адже їх просто немає. У 2023 році бюджет Міносвіти скоротили на 20% і досягли цифри у 122,2 млрд гривень. Однак, на рахунки Національної академії наук надійшло лише 4,5 млн гривень державних коштів. На обслуговування обʼєктів наукової інфраструктури та фондів НАН виділили ще менше — 377, 465 тисяч гривень. Невідомо, чи це основна сума грошей, чи все ж до неї додають кошти з грантів, допомоги та донорів. Однак, звіт є звіт.
Тому питання, чому музею нічим заплатити за опалення — закономірне.

Подивляючись на ці цифри можна уявити, що нібито чиновникам зовсім не цікаво виділяти кошти на освіту. Проте, це не так. Адже ось застосунок «Мрія», який допоможе зібрати аналіз та зробити моніторинг успішності здобувача освіти. На нього виділили 142 млн гривень з бюджету Міністерства цифрової трансформації, чиї видатки, до речі у 2023 році збільшилися у чотири рази.

Відповіді на це питання, звичайно, немає. Проте, можна здогадатись, що диджиталізація (а тим більше повʼязана з освітою) сьогодні тренд, нею легко вразити людей та партнерів. На тлі цього і збільшення фінансування Мінцифри не здається дивним. От тільки-но є проблема. У Європі, до якої ми йдемо, дуже шанобливо ставляться до музеїв, намагаючись якомога на довше зберегти культурну та історичну памʼятку для людей. Нам поки що залишається на це лише чекати.