Новий навчальний рік — «старі» фобії підвищення кваліфікації

Разом зі свободою вибору та розширенням можливостей, яких усі так чекали, педагогічні працівники й адміністрація закладів освіти отримали чимало запитань та неабияку відповідальність за ухвалення рішень. Тепер винятково на рівні закладу освіти визначають, де й коли професійно зростатимуть педагогічні працівники.

Отримуємо багато звернень від користувачів «Всеосвіти» щодо підвищення кваліфікації: ліцензії, дозволи, грифи, незарахування і т. д. Вже сподівалися, що подібні запитання зникнуть від 2020 року, бо вже стільки надано роз'яснень всіма інституціями у сфері ПК. Але ж ні, ще є у 2023.

Метою підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників є їх професійний розвиток відповідно до державної політики у галузі освіти та забезпечення якості освіти (пункт 3 Порядку).

З прийняттям 16.01.2020 нового Закону України «Про повну загальну середню освіту» застосовуються нові підходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 800 затверджений Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників (зі змінами, внесеними  постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1133).

Статтею 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту» передбачено, що кожен педагогічний працівник зобов’язаний щороку підвищувати свою кваліфікацію відповідно до Закону України "Про освіту" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Суб’єкти підвищення кваліфікації

Відповідно до пункту 9 Порядку  суб’єктами підвищення кваліфікації педагогічних працівників можуть бути:

• заклад освіти (його структурний підрозділ);

• наукова установа;

• інша юридична особа;

• фізична особа, у тому числі фізична особа — підприємець.

Всі перелічені суб’єкти повинні провадити освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації педагогічних та/або науково-педагогічних працівників.

Перевірити інформацію щодо діяльності обраного суб’єкта підвищення кваліфікації (юридичної особи або фізичної особи — підприємця) можна на сайті «Кабінет електронних сервісів Міністерства юстиції України» за наступним посиланням https://kap.minjust.gov.ua/ шляхом безкоштовного пошуку відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суб'єкт підвищення кваліфікації може організовувати освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації за місцем провадження власної освітньої діяльності та/або за місцем роботи педагогічних та/або науково-педагогічних працівників, за іншим місцем (місцями) та/або дистанційно, якщо це передбачено договором та/або відповідною програмою.

Педагогічні та науково-педагогічні працівники вільні у виборі суб'єктів підвищення кваліфікації.

Під час вибору науково-педагогічним працівником чи вченою (педагогічною) радою закладу освіти суб'єкта підвищення кваліфікації слід звертати увагу на відкритість і достовірність інформації про діяльність суб'єкта підвищення кваліфікації та відповідні програми, якість надання відповідних послуг.

Основні види підвищення кваліфікації:

• навчання за програмою підвищення кваліфікації, у тому числі участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо;

• стажування.

Програми підвищення кваліфікації

Відповідно до пункту 10 Порядку програма підвищення кваліфікації затверджується суб’єктом підвищення кваліфікації та повинна містити інформацію про:

1. її розробника (розробників);

2. найменування; мету;

3. напрям;

4. зміст;

5. обсяг (тривалість), що встановлюється в годинах та/або в кредитах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС);

6. форму (форми) підвищення кваліфікації;

7. перелік компетентностей, що вдосконалюватимуться/набуватимуться (загальні, фахові тощо).

Суб’єкти підвищення кваліфікації забезпечують відкритість і доступність інформації про кожну власну програму підвищення кваліфікації шляхом її оприлюднення на своїх вебсайтах.

Особливості підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів освіти

Кожен педагогічний працівник зобов’язаний щороку підвищувати свою кваліфікацію відповідно до законодавства (частина перша статті 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

Педагогічні працівники закладів дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної) освіти підвищують свою кваліфікацію не рідше одного разу на п’ять років відповідно до спеціальних законів (пункт 14 Порядку).

Кожен педагогічний і науково-педагогічний працівник закладу загальної середньої та фахової передвищої освіти зобов’язаний щороку підвищувати кваліфікацію з урахуванням особливостей, визначених законодавством.

Загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного або науково-педагогічного працівника закладу загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти не може бути менше ніж 150 годин на п’ять років.

Загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника закладу дошкільної, позашкільної та фахової передвищої освіти встановлюється його засновником (або уповноваженим ним органом), але не може бути менше ніж 120 годин на п’ять років.

Керівник, заступники керівника, керівник філії, відділення, циклової, методичної комісії закладу дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти, які вперше призначені на відповідну посаду, проходять підвищення кваліфікації відповідно до займаної посади протягом двох перших років роботи.

Планування підвищення кваліфікації

Планування підвищення кваліфікації працівників закладу освіти здійснюється двома етапами.

І етап: здійснюється перспективне планування у поточному році на наступний календарний рік шляхом затвердження педагогічною радою орієнтовного плану підвищення кваліфікації, який повинен містити інформацію про:

• загальну кількість педагогічних працівників, які проходитимуть підвищення кваліфікації;

• основні напрями;

• орієнтовний перелік суб’єктів підвищення кваліфікації.

Орієнтовний план підвищення кваліфікації формується з урахуванням пропозицій педагогічних працівників і оприлюднюється на інформаційному стенді закладу освіти та на його вебсайті (у разі відсутності веб-сайту закладу освіти — на вебсайті органу, у сфері управління якого перебуває заклад освіти) щороку протягом двох робочих днів з дня його затвердження, але не пізніше 25 грудня поточного року.

ІІ етап: розпочинається після затвердження в установленому порядку кошторису закладу освіти на відповідний рік. Керівник закладу освіти (уповноважені ними особи) невідкладно оприлюднюють загальний обсяг коштів, передбачений для підвищення кваліфікації працівників закладу освіти, які мають право на підвищення кваліфікації за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, а також за рахунок інших коштів, передбачених у кошторисі закладу освіти для підвищення кваліфікації.

Протягом наступних 15 календарних днів з дня отримання зазначеної інформації кожен педагогічний та науково-педагогічний працівник, який має право на підвищення кваліфікації за рахунок зазначених коштів, подає керівникові відповідного закладу освіти (уповноваженій ним особі) пропозицію до плану підвищення кваліфікації на відповідний рік, яка містить інформацію про тему (напрям, найменування) відповідної програми (курсу, лекції, модуля тощо), форми, обсяг (тривалість), суб’єкта (суб’єктів) підвищення кваліфікації (із зазначенням інформації, визначеної Порядком), вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або про безоплатний характер надання такої освітньої послуги (пункт 17 Порядку).

На підставі плану підвищення кваліфікації керівник закладу освіти (уповноважена ним особа) забезпечує укладення між закладом освіти та суб’єктом (суб’єктами) підвищення кваліфікації договору про надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації на відповідний рік.

Не пізніше 25 грудня працівник повинен поінформувати керівника закладу освіти або уповноважену ним особу про стан проходження ним підвищення кваліфікації у поточному році з додаванням копій отриманих документів про підвищення кваліфікації. Відповідна інформація зберігається в особовій справі працівника відповідно до законодавства (пункт 20 Порядку).

Переваги співпраці зі «Всеосвітою»

• Педагогічні працівники закладу освіти отримають 20% знижки на всі курси підвищення кваліфікації.

• Заклад освіти отримає статус організації-партнера. Пріоритетна підтримка та безкоштовні консультації юридичним відділом «Всеосвіти» з питань підвищення кваліфікації.

• Єдиний кабінет для моніторингу процесу підвищення кваліфікації педагогічними працівниками закладу освіти з цілодобовим доступом.

• Звіти про проходження підвищення кваліфікації педагогічними працівниками закладу освіти.

• Усі досягнення педагогічних працівників закладу освіти зібрані у електронні портфоліо.

• «Всеосвіта» працює відкрито через «Прозоро» і здійснює підвищення кваліфікації за державні кошти.

  ---

Визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників

Згідно з частиною другою статті 59 Закону України «Про освіту» результати підвищення кваліфікації у суб’єктів підвищення кваліфікації, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою, не потребують окремого визнання чи підтвердження.

Результати підвищення кваліфікації у інших суб’єктів підвищення кваліфікації визнаються рішенням педагогічної (вченої) ради відповідного закладу освіти.

Відповідно до пункту 25 Порядку педагогічний або науково-педагогічний працівник протягом одного місяця після завершення підвищення кваліфікації подає до педагогічної (вченої) ради закладу освіти клопотання про визнання результатів підвищення кваліфікації та документ про проходження підвищення кваліфікації.

У документі про підвищення кваліфікації зазначаються:

• повне найменування суб'єкта підвищення кваліфікації (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (у разі наявності) фізичної особи, яка надає освітні послуги з підвищення кваліфікації науково-педагогічним працівникам (для фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців);

• тема (напрям, найменування) та обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації у годинах та/або кредитах ЄКТС;

• прізвище, ім'я та по батькові (у разі наявності) особи, яка підвищила кваліфікацію;

• опис досягнутих результатів навчання;

• дата видачі та обліковий запис документа;

• найменування посади (у разі наявності), прізвище, ініціали особи, яка підписала документ від імені суб'єкта підвищення кваліфікації та її підпис (пункт 13 Порядку).

Порядок оскарження дії чи бездіяльності педагогічного працівника

• Крок 1. Звернутися з письмовою скаргою на ім'я керівника закладу освіти.

• Крок 2. Звернутися з письмовою скаргу до місцевого органу управління освіти або Департаменту (управління) освіти і науки у відповідному регіоні.

• Також кожен учасник освітнього процесу може звернутися до Освітнього омбудсмена, який відповідно до своїх повноважень, має право розглядати подані учасниками освітнього процесу звернення, перевіряти викладені у них факти тощо.

• У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

• В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

  ---

Права та обов’язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу

Відповідно до статті 54 Закону України "Про освіту" педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право на:

• академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі;

• педагогічну ініціативу;

• розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання;

• користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів;

• підвищення кваліфікації, перепідготовку;

• вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників;

• доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;

• відзначення успіхів у своїй професійній діяльності;

• справедливе та об’єктивне оцінювання своєї професійної діяльності;

• захист професійної честі та гідності;

• індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку та іншу) діяльність за межами закладу освіти;

• творчу відпустку строком до одного року не більше одного разу на 10 років із зарахуванням до стажу роботи;

• забезпечення житлом у першочерговому порядку, пільгові кредити для індивідуального і кооперативного будівництва;

• забезпечення службовим житлом з усіма комунальними зручностями у порядку, передбаченому законодавством;

• безпечні і нешкідливі умови праці;

• подовжену оплачувану відпустку;

• участь у громадському самоврядуванні закладу освіти;

• участь у роботі колегіальних органів управління закладу освіти;

• захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.

Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов’язані:

• постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність;

• виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання;

• сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров’я;

• дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності;

• дотримуватися педагогічної етики;

• поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу;

• настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;

• формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;

• виховувати у здобувачів освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природного середовища;

• формувати у здобувачів освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;

• захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам;

• додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов’язки;

• повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають також інші права та обов’язки, передбачені законодавством, колективним договором, трудовим договором та/або установчими документами закладу освіти.

Права та обов’язки інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, визначаються законодавством, відповідними договорами та/або установчими документами закладу освіти.

Відволікання педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників від виконання професійних обов’язків не допускається, крім випадків, передбачених законодавством.