Масштаби втрат у навчанні серед українських учнів можуть бути неймовірними, адже вже четвертий рік поспіль (починаючи з 2020 року й до сьогодні) заклади загальної середньої освіти не мають змогу забезпечувати нормальний перебіг освітнього процесу — спочатку через пандемію COVID-19, а потім черезповномасштабну військову агресію росії проти нашої держави.
Подолання навчальних втрат є пріоритетом для МОН і усіх зацікавлених відомств різного рівня.
Про це йдеться у матеріалах слухань «Освітні втрати й освітні розриви на рівні загальної середньої освіти: вимірювання та механізми подолання».
Серед заходів, які можна розглядати як потенційні для подолання навчальних втрат в Україні, є такі:
другорічництво;
навчання під час канікул;
репетиторство за державний кошт;
створення інтеграційних класів;
перегляд та адаптація освітніх програм;
розроблення додаткового контенту з ключових навчальних тем;
розроблення додаткового якісного освітнього контенту, акцентованого на темах, що потребують надолуження;
методична підготовка вчителів до роботи з учнями, які мають навчальні втрати;
посилення шкільної автономії та взаємодії й співпраці вчительства.
Однак першочерговим завданням, яке має передувати впровадженню будь-яких заходів із оцінювання успішності, є проведення якісної діагностики успішності учнівства на різних рівнях освіти з усіх ключових навчальних предметів / інтегрованих курсів. Це дасть змогу поставити точний «діагноз» українській шкільній освіті та виявити ті прогалини, які потребують нагального заповнення. При цьому важливо впровадити не точкові вимірювання учнівської успішності, а справді дієву систему освітніх вимірювань, спроможну давати уявлення щодо глибини навчальних втрат учнівства.
Складності оцінюванню успішності учнів додає те, що в Україні триває реформа НУШ, а отже, різні групи учнівства навчаються за різними стандартами та, відповідно, мають досягати певною мірою різних результатів. Тут варто відзначити, що, на жаль, жодне дослідження на сьогодні не зможе розповісти про те, чи є дієвою реформа НУШ. Уже зараз очевидно, що результати оцінювання успішності нинішніх школярів, які навчаються за новими освітніми програмами, будуть невтішними, проте головна причина не в низькій ефективності НУШ, а в навчальних втратах, спричинених пандемією та війною.
Сьогодні, 11 травня, відбуваються слухання в комітеті Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій на тему: «Освітні втрати й освітні розриви на рівні загальної середньої освіти: вимірювання та механізми подолання». Голова комітету Сергій Бабак із цього приводу провів опитування учасників освітнього процесу, результати якого опубліковані на його сторінці у Телеграм-каналі.
Відповіді навряд вплинуть на результуючу частину слухань, але дадуть нам розуміння бачення суспільства. Це завжди корисно при прийнятті рішень, — зауважив він.
Отже, на запитання «чи погоджуєтеся Ви з тим, що три роки COVID-19 і великої війни спричинили в учнів/студентів освітні втрати?», позитивну відповідь надали 92% респондентів.

На питання «чи погоджуєтеся Ви з тим, що існує необхідність розроблення і прийнятт Національної програми подолання освітніх втрат і освітніх розривів», відповідь «так» надали 79% опитаних.

Відповіді на запитання «які б ви обрали механізми подолання освітніх втрат?» (дозволялося обирати декілька варіантів відповіді) розподілилися наступним чином:
запровадження 12-річної школи вже з 2023/2024 року — 20%;
навчання під час канікул — 4%;
репетиторство за державний кошт — 54%;
розробка додаткового контенту з ключових навчальних тем — 46%;
виділення додаткових годин для індивідуальних/групових консультацій — 46%;
створення платформи репетиторства та/або тьюрингу — 48%;
інше — 9%.

Нагадаємо, у МОН вважають, що виправлення освітніх розривів у знаннях школярів не повинно просто перекластися на плечі вчителів, і будь-які додаткові уроки не можуть бути безкоштовним навантаженням на освітян, проте коштів для оплати освітянам проведення додаткових компенсаційних занять зі школярами задля подолання освітніх втрат немає.