50% школярів вступатимуть у профтех — бажаний результат реформи профосвіти

Під час інформаційного заходу щодо професійної освіти в законодавчій сфері, впливу реформи на ринок праці, значення зміни іміджу випускника профтеху та професійні стандарти сучасності за участі представників МОН, Федерації металургів України, Національного агентства кваліфікацій і нардепів відбулося обговорення проблематики у профтехах.

Сьогодні основними ризиками для ринку праці є нестача фахівців для реалізації програм відбудови та відновлення, особливо професіоналів у робітничих професіях. Саме це є ключовою аргументацією, чому ми зараз повинні максимально інвестувати у професійну освіту. Освіта, яка швидко та точно відповідає на запит ринку праці, дозволить Україні відновити економічний потенціал у кілька разів швидше, ніж це можливо нині, — наголосила нардепка, голова підкомітету з питань професійної та фахової передвищої освіти комітету з питань освіти, науки та інновацій Ольга Коваль.

Однією із болючих проблем професійної освіти довгий час була непрестижність і непривабливий імідж. Проте нині завдяки комунікаційній кампанії та проведенням профорієнтаційних проєктів ставлення суспільства до професійної освіти й її випускників дещо змінюється.

Тепер важливо якнайшвидше прийняти новий закон «Про професійну освіту», щоб закріпити позитивні зміни. Проєкт документа розроблено, зокрема, за участю представників бізнесу, — розповіла голова комітету зі сталого розвитку Федерації роботодавців України, голова Галузевої ради Федерації металургів України Олена Колеснікова.

Станом на сьогодні в Україні працює 14 акредитованих кваліфікаційних центрів і дев'ять центрів, які діють за 314 Постановою КМУ, що покривають 43 професійні кваліфікації.

Визнання самоосвіти в Україні — це один із головних здобутків системи кваліфікацій. Не треба змушувати дорослу людину сідати за парту. Треба дати можливість підтвердити свою професійну кваліфікацію. Якщо в особи є достатній рівень знань, умінь і компетентностей, вона звертається до кваліфікаційного центру і підтверджує свою профкваліфікацію, і цей сертифікат є підставою для офіційного працевлаштування, — зазначив голова Національного агентства кваліфікацій, національний координатор Європейського року навичок Юрій Баланюк.

Нагадаємо, однією з причин реформи професійної освіти стала необхідність задовольнити потреби українського ринку праці якісними кваліфікованим фахівцями, яких не вистачає, хоча роботодавці готові платити гідну заробітну плату та створювати комфортні умови для роботи. Проте спотворений раніше імідж і стереотипи щодо профтех освіти часто нівелюють усі переваги. Для популяризації професійної освіти необхідне державно-приватне партнерство, залучення роботодавців до комунікації з навчальними закладами, а також застосування дуальної форми освіти — поєднання теорії та практики для максимального опанування навичок на практиці.