Втома і перенавантаження від вигорання: причини та способи уникнення

За визначенням ВООЗ, синдром вигорання пов'язаний із хронічним робочим стресом. За нинішніх обставин, серед яких ми вимушено опинилися, інколи важко відрізнити тимчасове збільшення навантаження на роботі від чогось серйознішого.

Вигорання нещодавно внесено до Міжнародної класифікації хвороб, де цей стан описано як «синдром, який виникає внаслідок хронічного стресу на робочому місці, який вчасно не подолали».

Вигорання складається з трьох факторів:

• відчуття виснаження;

• психологічного відсторонення від роботи;

• зниження ефективності.

Українські освітяни працюють у системі «людина-людина». Фахівцями доведено, що представники професій, діяльність яких базується на тривалій і постійній взаємодії з іншими людьми, більш схильні до професійного вигорання.

Основні ознаки професійного вигорання серед освітян:

• швидка втомлюваність;

• негативізм у спілкуванні з дітьми, батьками та колегами;

• безсоння;

• апатія та пасивність;

• почуття провини;

• зниження рівня самооцінки;

• підвищена дратівливість;

• потреба в психостимуляторах, як­-от тютюн, кава, алкоголь, медикаменти тощо;

• порушення режиму харчування, зокрема переїдання або тривале голодування;

• соматичні захворювання.

Однією з найпоширеніших причин виникнення синдрому професійного вигорання вважається невміння, небажання або нездатність освітян швидко й чітко розмежовувати своє професійне та людське Я. Надзвичайно важливо навчитися розставляти пріоритети і не очікувати надто багато від себе.

З чого починати:

• намагатися не блокувати свої почуття (хочете плакати — плачте; не хочете нікого бачити — побудьте на самоті тощо);

• уникати того, що ви не хочете;

• не бути «передавачем» негативних емоцій (наприклад, не дивіться фільми жахів; не читайте оперативну інформацію);

• не концентруйтеся на поганих новинах (деякий час взагалі не читайте телеграм-каналів чи інших джерел інформації);

• перемкніть увагу на себе та своїх близьких (згадайте, яка ви хороша мама; ви — жінка, тож варто подумати про якісь обновки чи просто нову косметику);

• займіться улюбленою справою, яку постійно відкладали;

• живіть у ритмі «тут і зараз» (не відкладайте життя на завтра, живіть сьогодні: похід із подругою в кафе, ласування улюбленим тістечком, прогулянка в лісі чи відвідини парку);

• шукайте нові можливості.

У світі є дуже багато цікавого, на що ми можемо звернути увагу і зосередити свої ресурси або взяти для себе якийсь із ресурсів саме для відновлення та мотивації. Пам'ятаймо: якою інформацією ми наповнюватимемо свій мозок, так і почуватимемося, — зауважує кандидатка педагогічних наук, викладачка "Психології лідерства" (2019-2021 роки), комунікаційна експертка сфери освіти, науки та інновацій, волонтерка телеграм-каналу "Подбай про себе" Наталія Бовтрук.

Дуже дієвим засобом самодопомоги є самовідключення. Складіть свій персональний графік дня і живіть саме за ним, відключившись від світу, новин чи будь-яких проєктів. Це допоможе відновити третину витраченої раніше енергії.

Один із викликів «дистанційки» — це відчуття нескінченності робочого дня, коли вчитель на зв’язку зі школою, учнями, батьками 24/7. Численні телефонні дзвінки, повідомлення у месенджері, електронні листи, а також відсутність звичних шкільних дзвоників і нескінченний розклад дезорієнтують і демотивують.

Щоб не відволікатися протягом робочого дня на електронну комунікацію, варто передбачити у своєму розкладі певний час для відповіді на питання у месенджері та електронній пошті. Домовтеся з батьками, учнями, що відповідатимете на їхні повідомлення, наприклад, щодня о конкретній годині. Також можна виділити раз на тиждень час для онлайн-консультацій, щоб учні могли поставити свої запитання щодо пройденого матеріалу та отримати роз’яснення. Тобто замість кількох персональних консультацій учням, які щось не зрозуміли, ви надаватимете одну колективну — всьому класу. Так само можна організувати спілкування з батьками, виділивши у розкладі певний день і час для цього.

Фахівці радять вчителям не намагатися використовувати якомога більше ресурсів і сайтів, а зосередитися на вже знайомих інструментах дистанційного навчання. Це дозволить не потонути в морі інформації та знизити градус інтелектуальної напруги. На поміч поспішає ваша Всеосвіта!

Плануючи свій розклад, визначайте пріоритети та обов’язково передбачайте у ньому перерви, час на обід, фізичні вправи, відпочинок і сон. Дотримуватись розкладу допоможуть нагадування або будильник на телефоні.

Живемо та віримо: усі наші мрії ведуть до єдиної цілі — до перемоги та великої «бавовни» у москві, — мотивує волонтерка телеграм-каналу "Подбай про себе" Наталія Бовтрук.

Колеги, дбайте про себе, ви потрібні своїм учням, за вами майбутнє освіченої нації!