Першочергові цілі Міністерства освіти і науки

Оксен Лісовий в ефірі програми «Сніданок з 1+1» розказав про виклики, які першочергово має подолати українська освіта, та як планує діяти міністерство відповідно до часу.

Мрія і мета міністра, щоб колись інші країни хотіли таку модель освіти, як в Україні. За два роки Міністерство освіти планує пробігти марафон євроінтеграції, щоб бути синхронізованими з європейським освітнім простором.

Першочерговим для міністерства освіти Оксена Лісового є безпека!

1. Прагнення вивести в офлайн, в аудиторне навчання максимальну кількість дітей.  Онлайнове навчання, навіть якщо воно якісне, упускає величезні сегменти, важливі для формування особистості, зокрема соціалізацію, спілкування дітей та розвиток м’яких навичок.

2. Організація якісного онлайн-навчання там, де неможливо навчатися офлайн з безпекових причин. Тут є виклики, оскільки онлайн-навчання не завжди є якісним, воно спонукає дітей перевищувати санітарні норми перебування з гаджетами, не всі діти мають гаджети, не всі вчителі мають відповідне обладнання, не всюди є добрий інтернет — це виклики, які є нагальними.

3. За різним даними від пів мільйона до мільйона українських дітей за кордоном навчаються у місцевих школах. Місцеве законодавство вимагає, щоб вони там навчалися. При цьому вони хочуть отримати українські атестати, українське свідоцтво про базову освіту, і навчаються в українських школах паралельно, перевантажуючись просто колосально. І тут вони повинні якийсь вибір робить, а нам треба зробить так, щоб вони цей вибір не робили, максимально спростити їм навчання в тих школах, залишивши унікальні наші предмети, універсальні предмети зараховувати. Але й тут є свої складнощі в синхронізації програм.

4. Цифровізація системи освіти — це ключове, особливо в умовах, коли ми повинні відбудовуватися, коли ми повинні системно організувати роботу з донорами, чітко ставити їм завдання. Потрібно цифровізувати тотально освіту, щоб ми могли нормально обраховувати економіку. Оптимізувати доступ до освіти через створення індивідуальних кабінетів та інше.

Як зробити очне навчання безпечним?

У всіх регіонах, де можна відносно безпечно навчатись, треба забезпечити той набір безпекових умов, що необхідний — створення укриття. Директор та батьки мають бути спокійні. Наразі міністерство активно над цим працює, за різними даними  55-66 % шкіл мають укриття, не бомбосховище, а мінімальне укриття, але на превеликий жаль, не всі ці укриття спроможні прийняти всіх дітей, тому директори організовують навчання позмінно, організовують гібридне навчання і за це їм велика шана.

Заробітна плата дошкільників, середній вихователь отримує 5 000 грн.

Оксен Лісовий відповів, що це звичайно приниження.
Ми повинні вийти з позиції такої цінності як гідність людини на оплату праці. Якщо ми хочемо виховувати гідного громадянина, то необхідно, щоб педагог також почував себе гідною людиною. Оплата праці дуже важлива. На всіх політичних рівнях є розуміння цієї проблеми. Модель оплати праці й розв'язання цієї проблеми в роботі, як ми будемо це робити, користуватися тарифною сіткою чи виходити з неї, але є мета, вона поставлена і вона стосується дошкільників, позашкільників, вчителів, викладачів ВНЗ та викладачів професійної освіти,  фахових коледжів — підвищення має бути системним. Який принцип цього буде, кому в першу чергу чи всім одразу — це шляхи. 

Чи правильно повернути військову справу, як це було колись, початкова військова підготовка?

Безумовно, в цьому контексті тут є доцільність. Для дітей важливо усвідомлювати свою спроможність у протистоянні. Сьогодні і дитина, і підліток — це людина, і переживає вона війну як доросла людина, але доросла людина вже сформована, міцно стоїть на ногах і може протидіяти: донатити, волонтерити, працювати, воювати. Дитина всього цього не може і рівень її тривожності та невпевненості зростає. Вона задає собі запитання, що я можу зробить, якщо вони прийдуть прямо в клас. Звичайно, дитина не може протистояти і ми не повинні втягувати дітей в ментальну війну, але дати їй певні інструменти, звичайно, можемо. Тому певний рівень підготовки, наприклад, для старших класів можна дати. Така практика була в мілітарному союзі, ми мали в школах тири, ми мали багато чого, зараз можна відроджувати ці рішення з огляду на нові цілі і нову роль України. З іншого боку кількість предметів у школі теж повинна бути раціональна і вона повинна бути не збільшена, а зменшена, тому потрібно обрати золоту середину, баланс. 

Чи розглядають питання обов'язкового скасування ЗНО з математики? Математика специфічний предмет, який не всім потрібен для вступу. 

Є два інструменти ДПА і ЗНО (НМТ).
ДПА спрямована на визначення рівня якості освіти, вона не визначає рівень знань дитини, в ДПА є ключові предмети, у тому числі Історія України та ряд ключових предметів, за якими система освіти повинна дати достатньо якісний рівень освіти. Через ДПА, яке повинно проводитися, розуміємо, чи дає наша система освіти достатньо високий рівень знань в цих галузях. І є ЗНО як інструмент до вступу, де майбутні абітурієнти обирають собі предмети, але математика й українська мова є обов'язковими предметами за вибором.

Професійно технічна освіта.  Колись школа могла показати різні варіанти для учнів, куди вони могли вступити після закінчення школи.

Який виклик зараз стоїть перед країною? Відбудова! Відновлення країни! Ми вже перемагаємо і переможемо! Тут немає бути легковажного ставлення до перемоги, це не легко, це дуже важко, але у нас немає альтернативи і ми маємо відбудувати країну. Звичайно, хороші професіонали нам будуть потрібні і буде потрібно багато людей на ринку праці дуже швидко, тому одним з пріоритетів МОН є модернізація та трансформація системи професійної освіти. До того, ми в цьому напрямку будемо трансформувати свідомість і ставлення до цієї освіти, тому що з радянського союзу професійна освіта була погрозою дітям, які погано вчилися, це було приреченням. Сьогодні у вільній країні, ремесло в руках, це успіх, тому ми повинні трансформувати свідомість до цього і трансформувати самі заклади освіти, посилити їх, інвестувати в них, об'єднувати їх в потужні регіональні центри професійні — це та мета, яку ми перед собою ставимо.

Великий біль — книжки. У молодших класах їх по кілька разів передруковують, у старших класах, це велика проблема. Навчання дається важко, у 5 класі немає підручників, не надрукували.

Погляньмо хоч на один рік, коли у нас не було проблем з підручниками. Це ціла біда і тут мені здається є якийсь корінь проблеми, який ми повинні усунути, це підхід. Не готовий відповісти одразу, як ми це вирішуватимемо, але ми знаємо, що проблема ця існує, особливо в контексті НУШ, успішної освітньої реформи, яка забуксувалася сьогодні саме через відсутність підручників. Незабезпечений підручниками і випереджувальний експеримент, який йде попереду загального впровадження реформ. Це велика проблема сьогодні і ми над цим працюємо і, сподіваюся, ми вирішимо це.

У прифронтових зонах багато людей не хочуть евакуйовуватися, як там вдається контролювати освітній процес і чи він є там.

У прифронтових зонах освітнього процесу бути не повинно. У прифронтових зонах частота прильотів, ризики, які там існують, наявність зв'язку — ми наполягаємо на збереженні життя та здоров'я дітей та педагогів. Перше, що треба зробити — евакуюватися. Організовувати освітній процес під обстрілами — це ризики неспівмірні. Ми краще надолужимо потім освітні втрати через систему тьюторингу, через інші інструменти, але не треба ризикувати. Закликаю, виїжджайте та вивозьте дітей на безпечні території та включайтеся в освітній процес, який там організований.

Завершив своє інтерв'ю Оксен Лісовий настановою.

Жоден міністр не змінить нічого, громадяни повинні усвідомлювати, бути активними драйверами цих змін. Не потрібно завищених очікувань, я зроблю все залежне від міністра, але якщо ми спільно не будемо виводити освіту в пріоритет, ми не доб'ємося системних змін. Тому я закликаю, справжня реформа йде знизу: зі свідомості вчителя, зі свідомості директора школи, з активності студента, з активності підлітка. 

Нагадуємо, розпочати цифровізацію вашої школи можна вже сьогодні, користуючись безкоштовними додатками для організації дистанційної освіти — електронний журнал, конструктор тестів та конструктор уроків, що мають гриф МОН.