Бізнес на крові: видавці друкують більше літератури російською — Кремінь

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь розпочав заходи державного контролю за дотриманням вимог законодавства про державну мову 16 видавцями, які за даними Книжкової палати у 2022 році видали державною мовою менше, ніж 50 відсотків від усіх назв книжкових видань.

Це може свідчити про порушення вимог частини першої статті 26 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Відповідне рішення прийняте на підставі інформації, зазначеної в листі Державного комітету телебачення і радіомовлення України з посиланням на інформацію Книжкової палати України імені Івана Федорова, — йдеться у повідомленні.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка набрала чинності 16 липня 2021 року та регламентує використання державної мови у сфері книговидання та книгорозповсюдження:

• видавець, внесений до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції, зобов’язаний видавати державною мовою не менше 50 відсотків усіх виданих ним упродовж відповідного календарного року назв книжкових видань. Ця вимога не поширюється на видавничу продукцію, видану кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів чи національних меншин України за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів відповідно до закону щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України;

• частка книжкових видань державною мовою у загальній кількості назв книжкових видань, наявних у продажу в кожній книгарні або іншому закладі, що здійснює книгорозповсюдження, має становити не менше 50 відсотків.

У Службі мовного омбудсмена нагадують, що 16 липня 2022 року набрала чинності стаття 188-52 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якою за порушення вимог Закону в частині застосування державної мови у сфері книговидання безпосередні порушники можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності накладенням штрафу у розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 грн) або попередження, якщо порушення вчинене вперше.

Крім цього, статтею 188-53 КУпАП, яка також набрала чинності 16 липня 2022 року, передбачено, що за повторне невиконання законних вимог Уповноваженого із захисту державної мови під час здійснення ним державного контролю за застосуванням державної мови накладається штраф на посадових осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн).

Нагадаємо, Угорщина вимагає від України змінити Закон про освіту, дозволивши закарпатським угорцям навчатися у школах не державною мовою України, а угорською.