Рік нескореності: освітянський фронт тримає стрій

Сьогодні, 24 лютого, минає рік, відколи країна-агресорка росія повномасштабно вдерлася на територію України: мільйони зруйнованих доль, мільйони переселенців і біженців, десятки тисяч загиблих, зруйновані міста і села.

Українські освітяни за цей час підтвердили своє справжнє покликання — виховувати, навчати та оберігати: оговтавшись від вибухів, одразу зв'язувалися телефоном чи месенджером зі своїми учнями, заспокоювали та вселяли надію зі впевненістю.

Згодом вчителі без жодних наказів організували дистанційне навчання українських школярів, які лишилися в країні чи виїхали з батьками у більш безпечні місця. А вихователі в дитячих садочках почали приймати маленьких українців, батьки яких мали приступити до роботи. Працівники дитсадків тоді стали для малечі щитом і прихистком.

План захоплення України за три дні — казка для російських окупантів, якій так і не судилося реалізуватися. І мужній опір російській навалі чинили всі українці.

За рік ми стали ще сильнішими. Тож варто продовжувати щодня маленькими кроками йти до своєї мети — підтримувати ЗСУ, протистояти російській пропаганді, не вірити у вороже ІПСО та розповідати світові правду. І маємо не забувати, якою ціною дається відносний спокій у тилу.

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у роковини великої війни звернувся до українців.

Основа нашої стійкості — ЛЮДИ. Звичайні люди. Звичайні Герої. Серед нас. З нами в строю. Це люди, які взяли до рук зброю, щоб захистити своїх рідних, свої оселі та свою державу від ворожої неспровокованої та невиправданої агресії. Це люди, які зараз, у цю хвилину, бʼють окупанта, тримають позиції, мерзнуть у холодній, але рідній землі, рятують життя побратимам, допомагають війську всім, чим тільки можна допомогти.

За девʼять років війни ми стали міцнішими за бетон і сталь, бо памʼятаємо приклади незламності оборонців ДАПу й Азовсталі.

Дякую вам, українці! Усім, хто служить у лавах Збройних сил та інших складових сил оборони України, — повага і глибока вдячність. Усім, хто допомагає, підтримує, вірить, — доземний уклін. Усім полеглим за свободу — вічна памʼять і шана, — написав Залужний у власному телеграм-каналі.

Принагідно хочемо нагадати, що як і завжди, команда Всеосвіта завжди тримає стрій разом із кожним освітянином. Війна для нас почалася не 24 лютого, росія вбиває українців протягом дев'яти років. Ми нікуди не виїжджали, перебуваючи в Києві та щодня працюючи й тримаючи кожен свій фронт. Хтось із команди захищав столицю та її околиці у лавах ТрО зі зброєю в руках, хтось цілодобово волонтерив, підтримуючи цивільних і військових у важкі перші місяці повномасштабного вторгнення, інші члени команди матеріалами та публікаціями на Всеосвіті підтримували та допомагали нашим педагогічним працівникам, школярам та їхнім батькам.

До речі, саме у перші тижні та місяці повномасштабного вторгнення на сторінку Всеосвіти у фейсбуці накладено санкції та частково її заблоковано через публікації правди про злочини росії проти українців. Попри те, що це росіяни з війною прийшли нас вбивати, фейсбук публікації освітянської спільноти визнав «мовою ворожнечі». Обмеження не знято досі.

Вистояли тоді — переможемо згодом неодмінно! Дякуємо кожному освітянину за відданість і жертовність, із якими ви навчаєте українських дітей — наше майбутнє.

Все буде Україна! Слава Україні!