Відеофіксація в школах: за чи проти?

Під час великої війни, коли більшість українських дітей здобувають освіту в дистанційному чи змішаному форматі через постійну російську агресію, почалися дискусії щодо доцільності відеофіксації освітнього процесу в школах.

Так, нардепка групи «За майбутнє» Ірина Констанкевич повідомила, що на засіданні підкомітету у справах сім’ї та дітей комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики обговорювалося питання доцільності запровадження та правового регулювання питання відеофіксаціі освітнього процесу.

На її думку, відеофіксація в закладах освіти має переваги та недоліки.

Переваги:

• протидія булінгу та мобінгу;

• захист від неправдивих звинувачень;

• фіксація та розкриття крадіжок;

• дані щодо інцидентів між учнями та педагогами.

Недоліки:

• складні процедури захисту персональних даних;

• висока вартість обладання та його обслуговування;

• недосконалості законодавства (необхідна згода всіх без винятку присутніх учасників освітнього процесу).

Йдеться саме про відеофіксацію для фіксації протиправних дій і додавання такого відео (за необхідності) до звернення або доказом у суді, а не для оприлюднення у соцмережах, медіа тощо, — зауважила Констанкевич і запросила до дискусії щодо можливого нововведення.

Під дописом нардепки зібралися дописувачі з коментарями за та проти введення відеофіксації. Зокрема, політикині нагадали, що у Верховній Раді від початку повномасштабної війни нардепи проголосували за вимкнення трансляції засідань парламента.

Грошей нікуди дівати під час війни? То у мене є декілька пропозицій: поверніть військовим їхні виплати! Виробляйте зброю! Оплатіть покупки волонтерами, бо ті суми для держави ніщо, а вони рятують життя! — відреагувала одна з дописувачок.

В іншому коментарі нагадали, що питання встановлення камер у шкільних класах і групах дитячих садочків обговорювалося ще до карантину через COVID і вторгнення росії . Зокрема, петиції з цим питанням набирали рекордну кількість голосів від батьків. Більшість із них були за таку ініціативу. Потім ці петиції валилися на місцевому рівні.

Коли половина країни навчається дистанційно — це найбільш релевантне питання зараз? Чи Київ та депутати, у яких діти у приватних школах вчаться офлайн, забувають про інші теріторії? У нас повний завал зараз із іншими актуальними питаннями в освіті, а вони знову ті камери мусолять... Та все одне ніхто зараз на це гроші не виділить — то навіщо? — запитує Юлія Левобережна.

Інша дописувачка вважає, що потрібно врахувати думки всіх учасників освітнього процесу: батьків окремо і вчителів окремо.

Я просто впевнена, що вчителі таку ініціативу не підтримають. І взагалі було б добре, якби у вчителів питали, що допоможе їм у такій складній ситуації підтримувати навчальний процес. Ось дуже цікавить, як бути зруйнованим харківськім школам, де треба все ремонтувати і вікна ставити, а не відеотехніку купувати, — зауважує Алла Андрющенко.

Інша дописувачка зазначає, що професіоналізм — це не тільки гідна освіта. Це постійна самоосвіта, досвід, бажання вдосконалюватися і взагалі — вроджена здатність до педагогічної роботи.

А камери потрібно ставити зовсім в інших місцях, — висловила свою думку Ніна Українець.

Нагадаємо, в Україні немає підручників для 1 і 5 класу, що становить загрозу отримання якісної повноцінної освіти. Станом на сьогодні частково зарплати вчителів покриваються з коштів Світового банку, а те, що Міносвіти не спромоглось згадати про друк підручників, на думку деяких народних депутатів, є підставою для звільнення міністра освіти з посади.