Про Голодомор діти можуть дізнатися з книги

Про страшні події заморювання української нації голодом письменниця з Луцька Юлія Смаль видала книгу для дітей «П'ять колосків. Голодомор. Історії, як зникали українці».

Книга побачила світ у видавництві «Наш формат».

Це історії про те, як зникали українці, як втрачали українці та про те, як вижили українці. У цій книзі діти живуть своїм дитячим життям, проживаючи всі події, усвідомлючи їх так, як належить звичайним дітям. Вони розповідають історії таким самим дітям про Голодомор, — йдеться в анотації до видання.

Авторка зазначає, що писала про темні часи української історії для того, аби кожен зміг дізнатися правду.

Історії, описані тут, — історії справжніх живих дітей, які уміли гратися і допомагати своїм батькам, мріяли про щось, чогось не любили, часом не були слухняними. Словом, ці історії — історії найзвичайнісіньких дітей, розказані ними чи їхніми родичами. І коли мене спитали б, чи я знаю цих людей, то моя відповідь: «Так». Двоє з оповідачок — бабусі моїх добрих подруг, а одна — моя, бо немає в Україні людей, родин яких не торкнулося страшне слово Голодомор. Не бажаю гарного читання. Бажаю мудрого читання, люба читачко чи любий читачу. Нехай на нашій прекрасній землі буде мир і діти ніколи не знають горя, — зазначила Смаль в описі до книги.

Нагадаємо, Голодомор 1932-1933 років — акт геноциду українського народу, організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках шляхом створення штучного масового голоду. Вбивство голодом відбувалося в Україні як до 1933 року, так і в 1932 році. Різниця полягає лише в масштабах злочину. Якщо протягом 1932 року голодом було замордовано сотні тисяч людей, то в 1933 році рахунок йшов на мільйони. Голод був актом геноциду, оскільки він був навмисне спрямований проти української нації як такої. Упродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувалося радянською владою, а й взагалі заборонялося про нього будь-де згадувати.