Цьогоріч МОН і профільний комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій ще до голосування у ВР оголосили, що предмет шкільної програми «Історія України» скасовано з мультитесту ЗНО.
Про те, які виклики та ризики становить таке ставлення до історії України, розмірковує в коментарі Громадському докторка історичних наук, старша наукова співробітниця, завідувачка відділу Інституту історії Національної Академії Наук України Лариса Якубова.
Можна скорочувати до неможливості все, що хочеться скоротити. Але я не можу зрозуміти цього прагнення у тих діячів, які мають опікуватися зміцненням, розширенням і поглибленням картини світу у майбутніх поколінь українців. Посадові особи, які поставлені за своїм призначенням на ту ділянку нашого суспільного та економічного життя, мають не спрощувати, а поглиблювати знання. Сфера освіти та науки — одна з провідних економічних галузей України. Це ділянка, яка за призначенням працює на майбутнє України, — наголошує докторка історичних наук.
Вона додала, що сучасна людина — це людина багатьох знань. Чому у нашому сучасному світі відбувається спрощення, коли мало б бути посилення — хороше питання, на думку Якубової. Крім того, наша країна дев'ять років перебуває у сутнісній битві за існування, в якій, власне, й поставлені питання: «Хто такі українці?», «Чи є вони незалежними?», «Частиною якого світу ми є?». Ці питання наш сусід прийшов з’ясовувати на наші землі. Прийшов з війною та головною ідеєю «України немає і не має бути». У такій постановці та широті проблем, які вибудувалися перед нами, викладання історії України, її дослідження та розуміння — питання величезного значення.
Ми давно живемо в ситуації, коли на історію хронічно немає грошей. Але ми працюємо, розуміючи, що якщо ми здамо цю ділянку фронту, на жаль, виклик, який ми маємо з росією, нікуди не дінеться, — констатує історикиня.
Вона зауважила, що діти, які вже кілька років поспіль навчаються в критичних умовах, перебувають в стресі. Спочатку коронавірус, потім війна. Це дуже складно. У цих дітей величезні прогалини в освіті, і в історії в тому числі. Хоча розуміння, хто їхній ворог — є, але як повноцінні особистості зі сформованим історичним уявленням вони не відбулися. Це ще має прийти.
Але якщо знімають «Історію України» як обов’язковий тестовий предмет, то, мабуть, за тим мали б послідувати впровадження викладання «Історії України» на першому курсі університету, який ці прогалини заповнив би. Але цього не стається, — аналізує Якубова.
Вона назвала низку кроків, які для неї як для історика дуже щемливі. І вони насторожують.
Більшовики та путін перше, що зробили, — почали фронтальний наступ на історію (в системі викладання та дослідження). Обидва ці режими починали з маргіналізації історії, приручили дослідників, які надалі переписали історичні курси та створили потужний важіль впливу на масову свідомість. Зараз росія поширює світом сурогатну історію, а ми маємо протидіяти знанням історичної правди. Україна стоїть на правді. Нам вдалося вискочити з тоталітарної колії, завдячуючи тому, що вона стала на шлях правди. Якщо стати на шлях сурогатів, можна повернутися назад. Чого українці вже точно не хочуть. Навіть перебуваючи в такому колосальному катаклізмі, як війна, все одно ми маємо думати про майбутнє, — зазначила Якубова.
Ілюстрація Андрія Калістратенка
Нагадаємо, ні в кого не викликає сумніву, що відсутність історичної бази сильно обмежує розуміння причинно-наслідкових зв’язків. Цьогоріч МОН хоче лишити обов’язковими лише математику й українську мову, тоді як історія стане лише із додаткових предметів на вибір.
На думку історика, публіциста, політика, громадського діяча, доктора філософії, голови Українського інституту національної пам'яті (з 25 березня 2014 по 18 вересня 2019 року), народного депутата Володимира В'ятровича, анонсовані міністром освіти і науки Сергієм Шкарлетом правила вступу до вишів, які роблять необов’язковим складання тесту з історії України, роблять нашу державу слабшою.
Фотоматеріали: Факти ICTV