Цього дня у Львові заснували університет

Однією з умов Гадяцької угоди 1658 року в Україні мали відкритися два православні університети (академії) — у Києві та Львові. У цих містах вже не могло бути вищих навчальних закладів іншого віросповідання. Єзуїтська колегія у Львові мала бути закрита. Тому єзуїти домоглися перетворення своєї колегії на університет. Указ про це підписав король Ян Казимир 20 січня 1661 року, і цей день вважається датою заснування Львівського університету. У той час «русини» (українці), як і поляки, були підданими короля. А тому диплом Яна ІІ Казимира, який надав єзуїтській колегії у Львові «гідність академії та титул університету», не давав полякам жодних переваг в університеті перед українцями.

Приміщення єзуїтського колегіуму у Львові не збереглося в первісному вигляді. Цей будинок був на місці сучасного приміщення Львівської середньої школи №62 на вулиці Театральній, 15. Після надання колегіуму статусу університету відомі два проєкти перебудови цього приміщення (1664 і 1696 роки).

1676-го в академії навчалося 500 спудеїв (студентів), а в перші роки ХVІІІ століття їхня кількість зросла до 700. У складі навчального закладу були відділи: філософський і богословський, а з 1749 році — Шляхетський колегіум. В університеті викладали філософію, логіку, риторику, математику, астрономію, військове мистецтво, архітектуру, латинь тощо. Навчання проводилося латинською мовою. 1688 року в університеті відкрили кафедру анатомії та фізики, яку очолив відомий учений Томаш Будний. 1773 року папа Климент ХІV ліквідував сам орден єзуїтів, тож закрили чимало єзуїтських академій, а також і Львівський університет. У 1784 року австрійський імператор Йосиф ІІ відновив діяльність університету, в якому працювали чотири факультети — філософський, теологічний, правничий і медичний.

У Львівському університеті навчалися письменник Маркіян Шашкевич; етнограф і філолог, завідувач кафедри української словесності та ректор університету Яків Головацький; історик і мовознавець Іван Вагилевич; філософ Петро Лодій.

Серед відомих учених Львівського університету, чиї імена знали далеко за його межами, — біолог Бенедикт Дибовський, математики Юзеф Пузина, Стефан Банах, Мирон Зарицький, Микола Чайковський, філологи та історики Омелян Огоновський, Михайло Возняк, Олександр Колесса, Іларіон Свєнціцький, Кирило Студинський, правник Олександр Огоновський.

Окрім того, 20 років (1894 – 1914) в університеті працював Михайло Грушевський.

Нагадаємо, у школах Берегівського району Закарпаття функціонують класи з угорською мовою навчання поряд із державною, але у багатьох із них не утворено жодного класу, в яких навчання відбувалося б лише державною мовою. У ситуацію щодо нехтування державною мовою у закладах освіти втрутилася Служба мовного омбудсмена.