З початком повномасштабної війни тисячі українців, які ніколи раніше не тримали зброю в руках, змінили вишиванки на бронежилети.
Так і освітянин Олександр нині служить мінометником бахмутського батальйону Сил територіальної оборони ЗСУ. До березня 2022 року він був вчителем історії, заступником директора. Тому взяв позивний «Завуч».
Про це йдеться у повідомленні Сил територіальної оборони ЗСУ.
Отам був мій кабінет історії. Колись тут було все зелене, облагороджене. А зараз одні руїни. Ось що приносить війна — лише руйнування, біль і страждання. Ця будівля вціліла під час німецько-нацистської окупації. Але не вціліла у війні з нашим північним сусідом, — розповідає вчитель-герой у поруйнованому pociянами Бахмуті.
Згадуючи свій перший бій, він підсумовує, що на все життя запам'ятав його, каже, що боятися було ніколи, відчуття реальності прийшло пізніше, коли мозок трохи відпочив і свідомість сприйняла, що вціліли захисники дивом, адже все навкрухи було зорано російськими ракетами та мінами.

Перебуваючи біля стін зруйнованої росіянами своєї школи, вчитель ледь стримує сльози, адже заклад освіти пережив напад нацистів під час Другої світової, але не вистояв після нападу армії росії. Ще нещодавно подвір'ям школи бігали діти, а нині все засипано уламками будівлі, лишилися лише руїни та згарище.


З сумом у голосі вчитель говорить, що під час війни він із побратимами декілька разів був за мить до загибелі. Тож найцінніше, що має людина, — це життя, а не матеріальні цінності, переконаний захисник.


Я вважаю, коли війна закінчиться перемогою України, це протистояння увійде в історію та шкільні підручники, — переконаний Олександр.
Нагадаємо, після повномасштабного вторгнення росії багато освітян, замість класних журналів, взяли до рук зброю, аби боронити рідну землю від російських окупантів. На знак вшанування освітян-героїв днями в Ужгороді з’явилася мініскульптура, присвячена викладачу, який читає свої лекції студентам із окопів.
Фотоматеріали: скріншот відео
Користувач:
Нікішина Тетяна Олександрівна