Освітні втрати вже треба надолужувати — Новосад

Третій рік поспіль через епідемію на коронавірус, а нині у зв'язку з повномасштабною воєнною агресією росії проти України відсутні дані щодо освітніх втрат. Цього року до першого класу пішли діти, які могли жодного дня не відвідувати садочок. При цьому і PISA, і українське моніторингове дослідження якості початкової освіти від УЦОЯО показують пряму залежність між успішністю у школі та дошкільним розвитком.

Цим питанням турбується ексміністерка освіти і науки Анна Новосад.

Кожен день — це втрачений доступ до освіти. Освітні втрати складно відчути тут і зараз. Але накопичений ефект дуже дуже болісно буде бити по нам вже дуже скоро. Зараз ми всі фокусуємось на фізичному відновленні — відбудова, укриття, простори. І це правильно. Але відновлені стіни не дадуть якості. Паралельно потрібно вже починати дискусію щодо національної довгострокової політики з подолання освітніх втрат для дітей різного віку, формувати конкретні рішення і вже пропонувати їх міжнародним партнерам для фінансування, — зауважує вона.

Аби вже зараз братися до подолання освітніх втрат, на думку Новосад, Міносвіти має визначити позиції напрямів, за якими необхідно діяти:

• публічно визнати серйозність ситуації, не вдавати, що все гаразд: «Статистика з регіонів показує, що всі вчаться дистанційно, а значить мають доступ до освіти. Це брехня. У десятках населених пунктів, що були в окупації, єдиний засіб для навчання — старенький смартфон батьків, який не вкрала русня»;

• переглянути програми, розвантажити їх, зробити гнучкішими, адже неможливо надолужити рік за місяць;

• максимально використовувати позашкілля: створити позашкільні навчальні простори із цікавими програмами — це дешевше і швидше, ніж відбудувати всю школу;

• готувати мережу тьюторів, які будуть готові займатися з дітьми додатково;

• усвідомити унікальність досвіду: «Нам не особливо є в кого переймати такий досвід. Жодна з більш-менш непоганих систем освіти не проходила через те, що відбувається у нас. Тому маємо спільно думати самі. Уряд чи парламентський Комітет вже могли б формувати майданчик для фахової дискусії активних та не шаблонних педагогів з різних міст, які знають контекст на власному досвіді, адекватних управлінців з регіонів і ключових міжнародних партнерів з експертизою типу ЮНІСЕФ».

Нагадаємо, через неможливість нормального і повноцінного навчання школярів в умовах воєнного часу, у парламенті зареєстрували законопроєкт, згідно з яким пропонується зробити обовʼязковими предметами національного мультипредметного тесту (НМТ) лише українську мову та математику, а інші два предмети дозволити обирати учасникам НМТ на вибір.

Фотоматеріали: shutterstock