Як блекаут впливає на працездатність: маємо вистояти

Світло — один із основних орієнтирів людини у часі доби. Організм орієнтується саме на нього. Наші древні системи мозку заточені на це. Але на різних людей цей вплив може бути різним. У когось це викликає розвиток сезонних афективних порушень, які можуть проявлятися глибокою депресією. Для інших це може бути просто зміною настрою, бажанням більше спати.

До цих різних умов і обставин в організмі є певні механізми адаптації. Головне, щоб це було природно. Інша ситуація — вимушені блекаути, розповідає «Громадському радіо» кандидатка біологічних наук, співзасновниця проєкту «Нобілет», ведуча програми «Наука як по маслу» Ольга Маслова.

Хаотичне «світлове» життя сильно розхитує наш організм. Тут є дві новини: хороша і погана. Погана — негативний вплив на організм. Хороша — це тимчасово (сподіваємось). Коли ми розуміємо, що маємо це пройти та пережити й все скоро закінчиться, організм тримається та не дає статися радикальним впливам на нього.

Подібний тривалий негативний вплив, як відсутність світла в темний час доби, може проявлятися в метаболічних, психічних та інших розладах. Це впливає на весь організм. Має вистачати годин сну. Навіть якщо треба доспати вдень, — зауважує фахівчиня.

Нормальна кількість годин сну — 7-9.

В ідеалі це має бути одним блоком вночі. Але ми розуміємо, звісно, що якщо вночі на три години дали світло, то ми не будемо спати, а робитимемо щось важливе, що можна зробити тільки за наявності електроенергії. Тому доспати вдень — це нормально. Якщо людина не спатиме вночі, а поспить вдень двома блоками по чотири години, це буде краще, ніж вона поспить тільки чотири години або триматиметься до ночі, щоб поспати «нормально».

Денний сон, так званий «power nap», має бути коротким. До години. Це коротка дрімота, яка дає силу. Але знову ж таки це про мирний і спокійний час із нормальним освітленням. Якщо ми живемо, як живемо зараз, маємо прагнути до того, щоб кількість сну хоча б не сильно знижувалася протягом доби, — говорить Маслова.

Як боротися з безсонням

Існують препарати з гормоном мелатоніном. Їх лікарі радять приймати для боротьби з безсонням. Він дійсно потрібен тим людям, у яких є проблеми з віковою зміною синтезу мелатоніну чи епіфізом, частиною мозку, яка його виділяє, чи будь-якою іншою органічною проблемою.

Але людям, умовно здоровим, у яких немає патологічного безсоння, не варто його приймати і тим паче самим собі прописувати, — наголошує біологиня.

Вона додала, що можна спробувати серію вправ, пов’язаних із диханням і усвідомленням частин тіла в просторі. Це дуже ефективна практика. Краще все ж таки користуватися більш-менш природними способами налагодити свій сон. Препарати, якщо і приймати, тільки за рекомендацією лікаря.

Нагадаємо, через аварійні відключення електроенергії внаслідок ракетних обстрілів росією критичної інфраструктури українські школярі вимушені здобувати освіту в темряві. Багатьох батьків цікавить питання, як допомогти дитині продовжувати навчатися в умовах відсутності світла. Спеціалісти Державної служби якості освіти України (ДСЯО) дали кілька рекомендацій, як ефективно налагодити процес навчання.