Психологія стресу: стратегія поведінки під час війни

Стрес призводить до зміни гомеостатичної рівноваги у організмі людини. Гомеостаз — це ідеальний стан організму (дихання, кров'яний тиск, інтенсивність вироблення гормонів тощо), необхідний для функціонування та розвитку.

Про це розповідає психолог Валентин Кім.

Саме стрес всю цю рівновагу руйнує, бо для виживання потрібна не рівновага, а … зовсім нова рівновага. Потрібна інша стратегія поведінки. Потрібен новий розклад роботи всіх частин і механізмів нашого тіла. Потрібні інші пріоритети у фізіологічних процесах. І все це нововведення теж має бути збалансованим. Воно називається алостаз. Або — алостатична рівновага, — пояснює фахівець.

Наприклад, людина перебуває вдома та працює на віддаленні. Усі так роблять у наш неспокійний час. Тіло в цей момент здійснює безліч непомітних, але дуже важливих процесів. Відбувається потрібний темп дихання, підтримується необхідний для спокійної роботи відповідний (теж спокійний) серцевий ритм і кров'яний тиск, повільно протікає оновлення клітин тіла, яким настав час «на спокій», та їх замінюють нові клітини, яким «скрізь у нас дорога». Проводиться робота з підготовки до репродуктивних завдань (розмножуватися теж колись потрібно і до цієї важливої події потрібно бути готовим, а не як завжди).

Неспішно усуваються хворобливі мікроби, ракові клітини та інші неприємні гидоти.

Але різко за вікном лунають сигнали повітряної тривоги і чутно вибухи від роботи ППО. Людський організм миттєво реагує на це тотальною зміною пріоритетів. Йому вже не до розмноження та не до боротьби з повільними хворобами. Виживати треба тут і зараз. Тому боротьба з раковими клітинами і тканинами, що відмирають, миттєво припиняється. Потрібна клітинам глюкоза мчить із зон зберігання у м'язи. Зіниці розширюються, серцевий ритм частішає, дихання теж переходить у режим «супер інтенсив».

І це цілком виправдана реакція. Головне — вижити, інше — потім, — наголошує психолог.

Щоправда, наступного разу, сидячи біля вікна за улюбленим ноутбуком, людина і свідомо, і несвідомо прислухатиметься до звуків за вікном і чекатиме на черговий сюрприз від «братнього» народу. Звісно, що і організм теж буде у постійній бойовій готовності. Тобто йому хронічно буде не до розмноження та омолодження.

Кожен новий стрес (а вони в основному є віртуальними) викликає дедалі більші витрати на відновлення алостатичної рівноваги. Серія стресів, що триває, викликає виснаження всіх частин організму. Стрес потребує загострених реакцій. А на хронічне загострення жодних ресурсів не вистачить, — зауважує Кім.

Тобто якщо ми надто часто «вмикаємо» наші реакції на стрес, то хронічний характер постійного ввімкнення стає руйнівним.

Реакція на стрес життєво важлива для виживання. Проте не менш важливими є і навички роботи зі стресом, які можна натренувати. Грубо кажучи, нам потрібно навчитися не тільки «вмикати» сигнал тривоги, а й «вимикати» його.

Допомагають у такому разі такі правила:

1. Фізична активність. Нам потрібно буквально «втекти» від небезпеки. Тіло отримує фізичну активність і завершує звичний цикл відпрацювання стресу.

2. Фрустрація. Негативні емоції мають бути проявлені. Скарга чи навіть плач допомагають зняти емоційну напругу. Не можна тримати все у собі.

3. Переадресація агресії. Якщо ви відчуваєте гнів після стресу, життєво необхідно перенаправити його в безпечне русло. Каналізувати, інакше кажучи. Головне — не перенаправляти його на близьких чи випадкових перехожих. Раптом вони теж потребують переадресації — а тут ви!

4. Соціальна підтримка. Людина — соціальна істота і звичайне людське спілкування містить колосальний терапевтичний ресурс. Нам потрібне спілкування з іншими представниками нашого виду. Інакше стрес лише посилиться.

Нагадаємо, фахівці Державної служби якості освіти надали рекомендіції щодо можливості організації освітнього процесу у школах в умовах перебоїв електропостачання.