Як учні з вчителями допомагають ЗСУ: захищаємо Україну разом

Учитель праці однієї з сумських шкіл Сергій Марущенко спроєктував і виробляє пічку, яка вміщається в кишені. Він створює кишенькові нагрівачі з 2014 року. Підігріти чай чи їжу завдяки цій мініпічці можна за лічені хвилини.

Чоловік уперше побачив подібну мініпічку у військового з США. Він удосконалив пристрій, щоб той був зручним у наших реаліях і простим у виготовленні.

Трохи переробив, знаючи потребу в таких речах, і трішки їх підлаштував під шкільні технології. Тобто те, що можуть зробити діти. Спочатку дітям було складно їх виготовляти, але коли першу для себе вони вже виготовили, то вже знали весь технологічний процес і далі ми працювали вже, скажімо так, на потік, — розповідає освітянин.

Він зазначає, що найголовніше у мініпічці — відповідність розмірів, адже кожна деталь повинна відповідати наступній деталі, яка приєднується до них. Вони зроблені з будь-чого: старий відлив, профіль для кріплення гіпсокартону тощо.

Вага нагрівального пристрою не перевищує 150 грамів. 5-6 сухих шишок — і за три хвилини закипає чашка з водою.

Як показала практика, найкраще — це соснові шишки. Накидаєш — і палають, вони — доволі смолянисті, дають багато жару, багато полум’я і, відповідно, — чайник закипає набагато краще саме на них, — зазначає чоловік.

За день, за словами Сергія Марущенка, він із учнями може виготовити до десятка таких мініпічок.

Більше за чотири я не зможу, бо просто руки не витримають працювати плоскогубцями, а разом із учнями ми можемо штук вісім, мабуть, зробити. Оскільки діти вже знають, як їх виготовляти, і, відповідно, один клас вирізає заготовки, приходить наступний клас — вони вже згинають і починають з’єднувати, третя група — шестикласники — на п’ятому-шостому уроці вже збирають повністю готові вироби, — каже він.

Через те, що нині сумські школярі вчаться дистанційно, процес виготовлення кишенькових пічок сповільнюється, але не припиняється. Вчитель для прискорення роботи виготовив спеціальний верстат. Із матеріалами допомагають волонтери, працівники школи, а також учні та їхні батьки.

Намагаються більше принести матеріалів, на уроках допомагають, співпрацюють. Батьки наших дітей приходять до закладу й завжди підтримують, — розповідає вчитель.

Окрім того, у Кропивницькому діти з інвалідністю та їхні батьки роблять окопні свічки для бійців на лінії зіткнення. Кілька місяців тому це була маленька ініціатива кількох людей, а нині — майже безперервне виробництво. Свічки виготовляють уже тисячами.

Студенти вінницького фахового коледжу мистецтв ім М. Леонтовича теж виготовляють окопні свічки. Ідея виникла у викладачки закладу освіти Юлії Васюк. Спільнота почала робити свічки з вересня. Спочатку з матеріалами допомагали батьки студентів, нині ж долучаються і жителі інших міст.

Аби виготовити окопну свічку, необхідні папір, металеві баночки та віск.

Ми не очікували, що стільки вінничан відгукнеться. Нам надсилали посилки з різних міст, прислали і віск, і баночки, це було настільки приємно, — каже освітянка.

Технологія виготовлення неважка: нарізаний папір, скручують і вставляють у банку. Посередині — гніт. По тому заливають гарячим парафіном.

Студенти зараз навчаються у звичному форматі Тож робити свічки для військових разом із друзями приходять після пар.

Я стараюсь допомагати чим можу. Якщо є вільна хвилинка, то хочу допомогти. Після пар мені подобається, можу зробити щось корисне для захисників,— розповідає студентка вінницького коледжу мистецтв Світлана Дука.

Протягом місяця студенти і викладачі коледжу виготовили понад тисячу окопних свічок. Частину з них вже передали українським захисникам на фронт.

Нагадаємо, Міносвіти оголосило про проведення конкурсу «Вчитель року», причому визначатиме МОН кращих за кордоном і безпосередньо в Україні.

Та яким би не було голосування, «Всеосвіта» переконана та завжди повторює: українські вчителі всі без винятку гідно довели, що кожен із них Вчитель із великої букви. І будь-яке звання чи винагорода не додасть кожному освітянину, який в умовах війни навчає українських дітей під обстрілами, ракетами в укритті, більшої поваги чи визнання. Шановні вчителі, пишаємося вами кожним і маємо за честь тримати освітній фронт разом!

Маємо пам'ятати та бути вдячними освітянам, які нині захищають усіх нас і наших дітей на фронті. Тому, попри майбутнє оголошення результатів конкурсу від Міносвіти, «Всеосвіта» вважає: вчителі року нині — ті, хто на фронті боронять Україну, захищаючи свободу, волю та право на життя кожного українця.

Фотоматеріали: Суспільне Суми; Суспільне Вінниця