Механічне тиражування фемінітивів спотворює мову

Дехто в українському суспільстві стверджує, що фемінітиви — це дурниця чи жарт. В українській мові іменникові суфікси на позначення жіночого роду з’явились тоді, коли й іменникові суфікси на позначення чоловічого роду. Тобто про якусь меншовартість не йдеться. Варто пам’ятати історію та становище жінки у суспільстві у різні епохи. У зв’язку з цим у мові не відображались деякі назви професій у жіночому роді. Бо люди навіть уявити не могли, що жінка може бути директоркою заводу. Світ мислив іншими категоріями.

Сьогодні жінки служать в армії, приймають управлінські рішення, працюють, виховують дітей — і це все на рівні з чоловіками. Тому в мові з’являються нові форми слів на позначення цієї діяльності.

Як відомо, у 2019 році Кабінет міністрів прийняв нову редакцію Українського правопису, у якій закладено вживання фемінітивів. Тепер усе офіційно: авторка, редакторка, директорка, майстриня, плавчиня.

Пізніше почалося напрацювання ґендерного збалансування «Класифікатора професій ДК 003:2010» і додаткових роз’яснювальних матеріалів щодо вживання фемінізованих назв професій і посад в офіційній комунікації.

У фейсбуці провели опитування щодо частотності вживання фемінітивів:

• 51,3% учасників вживає фемінітиви постійно;

• 38,5% — рідко;

• 5,1% — не вживають;

• 5,1% — не визначилися або запропонували свій варіант.

На базі Національного агентства кваліфікацій була створена постійно активна робоча група, метою роботи якої є розробка нового, актуального Класифікатора професій.

У Міністерстві закордонних справ України розповіли про роботу над словником фемінітивів.

Передбачається створення словника фемінітивів, який використовуватиметься для позначення посад дипломатичної та державної служби з урахуванням гендерної складової. Для цього Управління кадрового менеджменту МЗС звернулося до Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України із листом щодо практичних кроків створення і впровадження такого словника, — розповіли у пресслужбі відомства.

Державна служба якості освіти заявила, що дотримується норм нової редакції правопису, зокрема щодо вживання фемінітивів. Державна міграційна служба зазначила, що посадові особи у практичній діяльності також дотримуються положень нового правопису.

Найцікавішу позицію щодо найменування посад, які займають жінки, має Міністерство внутрішніх справ.

Воно визнає рекомендації застосовувати норми та правила нової редакції правопису в усіх сферах суспільного життя, зокрема, в офіційно-діловому стилі мовлення, проте вважає, що при виборі однієї з форм роду в офіційно-діловому стилі слід орієнтуватися, що офіційними, основними назвами посад, професій і звань є іменники чоловічого роду: директор, дипломат, ректор, міністр, нотаріус, прокурор.

Ці слова вживаються для позначення чоловіків і жінок і підкреслюють не стать людини, а її службове і соціальне становище. Що стосується використання в написанні нормативно-правових документів, то, згідно з установленою офіційно-діловою етикою, прийнято вживати слова в чоловічому роді, що ніяким чином не дискримінує права жінки, — стверджують у МВС.

18 серпня 2020 року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України наказом №1574 затвердило зміни до національного Класифікатора професій.

Проте згодом голова Національної комісії зі стандартів державної мови Орися Демська заявила, що, згідно із законом «Про засади функціонування державної мови», встановленням стандартів державної мови займається Нацкомісія а не Мінекономіки. Тому окреме міністерство може впроваджувати фемінітиви лише для свого відомства, а не на рівні держави.

Існують усталені фемінітиви: учителька, секретарка, касирка, продавчиня, учениця тощо. Їх багато, вони звучать природно і не викликають глузування. Штучно внесені «мисткині» і «послиці» ніколи не будуть сприйняті освіченими людьми. Що ж до форми множини у фемінітивах — вона стирає статеві маркери, — йдеться у коментарі Світлани Сватенкової під дописом популяризатора української мови, письменника, літературознавця Олександра Авраменка.

Мовознавець підняв тему фемінітивів і дискримінації за статевою ознакою.

По-перше... Нотаріусиня, академикиня, математикиня, отоларингологиня... Друзі, чи звикли ви до цих новотворів? Спробуйте прочитати їх вголос легко і впевнено. Я за фемінітиви, але...

По-друге... Учні й учениці, учителі й учительки — так вимагають окреслювати стать у шкільних підручниках, коли проводять антидискримінаційну експертизу підручників. На мою думку, форма множини «стирає» родові (статеві) маркери, — зауважив Авраменко.

Як відомо, за словами експертів Інституту мовознавства імені Олександра Потебні Національної академії наук України, прихильники фемінітивів апелюють до того, що в українській мові є давня традиція давати окремі позначення чоловіків і жінок за ознакою професії, заняття, соціального стану (учитель/учителька, господар/господиня, майстер/майстриня) і є словотвірні засоби, які дозволяють розширювати цю традицію.

У механічному тиражуванні фемінативів мовознавці вбачають такі ризики:

• у сприйнятті носіїв української мови це часто призводить до творення неприродних слів на зразок вождиця, ворогиня, математикиня, мерка, політикеса тощо;

• до фонетичного й структурного насилля над мовою;

• акцентування гендерних відмінностей може позбавляти висловлення змістової чіткості та однозначності. Коли йдеться про посаду, професію, рід занять тощо, а не про конкретну особу, традиційно вживають форми чоловічого роду: «вчитися на стоматолога», «звернутися до адвоката», «вибори президента», «статус депутата». У контекстах, де відповідне слово виступає в найбільш загальному значенні, вживання фемінітива може вводити в оману або сприйматись двозначно. Наприклад, у висловленні «вона є однією з кандидаток на посаду міністра», не зрозуміло, чи є, крім кандидаток, ще й кандидати чоловічої статі. Коли йдеться про конкретну особу, уживання фемінатива здебільшого не викликає двозначності, наприклад: «нараду відкрила заступниця міністра економіки».

Нагадаємо, у 2018 році в мережі проводили флешмоб із закликом до правописної комісії унормувати вживання в українській мові фемінітивів.

Учасники флешмобу публікували пости із тегом #легалізуватифемінітиви, а також надсилали листи в Українську національну комісію з питань правопису з пропозицією додати до нового проєкту правопису положення про варіативне вживання іменників-назв професій і посад — поруч із чоловічими формами додати фемінітиви.

Правописну комісію закликали рекомендувати вживання фемінітивів на позначення жінок у професійному контексті, у тому числі жінок із військовими званнями — не лише у розмовній мові, а й норматизувати вживання фемінітивів у публіцистичному, художньому, науковому та в офіційно-діловому стилях.