Історію треба вивчати, щоб знати, в кого стріляти

Людина, яка відчула на собі ще 2014-го «русский мир» і врятувалася від смерті після повномасштабного вторгнення росії в Україну в 2022 році, освітянин Валерій Негматов зазначає, що інтерес українців до історії почав з’являтися з Помаранчевої революції. Завдяки, наприклад, Віктору Ющенку стала широко відома тема Голодомору. Він перший почав підіймати цю тему, за цим потягнулись й історики, й освітяни, змінилась програма у школах.

Тоді у суспільстві почали підіймати теми української ідентичності, зрушили це питання, що, в перспективі, й стало поштовхом до Революції гідності. Далі інтерес до історії тільки зростав.

Мій діду казав, що у школі потрібно вивчати два предмети: військову підготовку, щоб навчитися, як стріляти, та історію, щоб знати, в кого стріляти, — наводить мем Негматов, пояснюючи образно, але в умовах війни, для чого потрібна історія.

Він додав, що у часи, які переживає наша країна зараз, такі науки, як фізика та математика, відходять трохи назад, а знання історії стає важливішим.

Довгі роки Радянський Союз, а потім і росія навмисно спотворювали історію України.

Перше, що спало на думку, дата початку Другої світової війни. У Радянському Союзі наголошувалась дата 22 червня 1941 року. І так воно вбивалось у мізки людей, ніби тоді й почалась війна. Зараз це перейшло «за порєбрік», і вони теж так вважають. Так сталося, бо від радянських людей намагались приховати підписання пакту Молотова-Ріббентропа, за яким Радянський Союз був союзником Німеччини, точно такою ж державою-агресором, яка 17 вересня напала на Польшу. І я чудово пам’ятаю параграф із радянського підручника історії, який називався «Визвольний похід Червоної армії». Тобто це подавалося народу та світовій спільноті, як визволення західноукраїнських територій, — розповідає Негматов.

Історик і вчитель наводить ще класичний приклад — події 1654 року, так звана Переяславська рада.

У мене в Сєвєродонецьку залишилось два старих радянських підручники, які я завжди показував дітям на уроках. У підручнику 60-х років написано, що це трактувалось як возз'єднання українського народу з російським. Це оцінювалось 100% схвально. Але ж тепер ми знаємо, що ніяке це було не возз'єднання, а союз, до того ж у Переяславі ніяких угод не підписували. Не збереглися тексти тих угод, тому їх трактують по-різному. Але ми знаємо, що і полковники, і Богун були проти, повставали деякі полки, — говорить він.

Щодо викривлення історичних даних нинішньою росією на свій лад, переписування та спотворення вигадками, вигадуючи примарну власну величність недоімперії, Негматов наворить приклад Київської Русі.

Якщо брати спотворення історії України нинішньою рашистською державою, маємо купу прикладів, починаючи з Київської Русі. Вони позиціонують Крим, як сакральне місце, звідки пішла Русь. Але, перепрошую, Русь — це Київ, Київ — це Україна. Про що можна говорити. А нинішня так звана росія — це московія. А ми знаєм, що таке Москва, — резюмує освітянин.

росіянам важливо притягнути Русь до себе, таким чином надати собі вагомість, показати що їхнє коріння йде в саму Русь святу.

Кілька років тому вони в Москві поставили великий пам’ятник князю Володимиру. Яке відношення він до них має? Тому я завжди дітям кажу, в жодному разі не можна використовувати як джерело Вікіпедію. Почитати — будь ласка, але не сприймати це серйозно, — наголошує Негматов.

Тому буквально всі події історії росіянами спотворюються, як і про другу радянсько-українську війну (грудень 1918 — березень 1919 років).

На початку січня 1919 року радянські війська захопили Харків, і Директорія направляє ультиматум радянській владі, щоб ті прибрали війська з території України. Відповідь москви була такою: “Ніяких російських військ на території України немає, там відбувається громадянська війна”. Тобто у 2014-му навіть не потрібно було нічого придумувати — «іхтамнети» та все інше було вигадано давно.

Взагалі Друга світова для рашистів завжди була сакральною темою: побєдобєсіє, «діди воювали», «можем повторіть» тощо. Але ці люди клеють наліпки «На Берлін!» на автівки німецького виробництва, тому я не розумію, що у них в головах. Кілька років тому лунали заяви пуйла про те, що без українців та інших народів росіяни перемогли в Другій світовій. Якщо серйозно розібрати це питання, то можна дізнатись, що ні, не перемогли б. Без українців, євреїв, грузинів, казахів та інших не перемогли б. Це теж спотворення історії, перетягування її на себе, — розкладає по поличках історик Негматов перебріхування росією історії на власний лад.

Нагадаємо, у шкільному підручнику з географії в Угорщині російсько-українську війну в Україні назвали «внутрішнім протистоянням» і громадянською війною замість російського повномасштабного вторгнення. Автори підручника розповідають «альтернативну версію української географії» та новітню історію України. Пишуть про «нерівномірний розподіл національностей у багатонаціональній Україні».

Фотоматеріали і джерело: sd.ua