День в історії: народився кошовий отаман Запорізької Січі Петро Калнишевський

Останній кошовий отаман Запорізької Січі Петро Калнишевський народився 20 червня 1690 року (за іншими джерелами — у липні 1690 чи 1691 років).

Петро Калнишевський (Калниш) — постать значуща й яскрава. Він залишив глибокий слід в історії України. Його мала батьківщина — село Пустовійтівка (нині Роменського району Сумської області).

Перші відомості про Петра Калнишевського датуються 1754 роком, коли йому вже було за 50 років. Із нечисленних джерел відомо, що він був освіченою, як на той час, людиною, мав великий потяг до книг і читання.

Був глибоко віруючою людиною та багато допомагав церквам і монастирям України. За своє життя він лише особистим коштом спорудив із десяток церков на Роменщині, у Києві, на Запоріжжі, робив їм щедрі дари.

Цей фантастичний українець прожив майже 113 років.

За військові заслуги у віці 80 років він отримав звання генерал-лейтенанта. Але після рішення російської цариці Катерини ІІ ліквідувати Військо Запорізьке хвацького вояка ув’язнили.

І не просто ув’язнили, а відправили довічно на Соловки, до однойменного монастиря-тюрми.

І було йому тоді 86 років.

При цьому тримали його у нелюдських умовах, щоб швидше помер і всі про нього забули.

А він все ніяк не помирав. Коли його переводили з одного каземату до іншого, «залишилося в камері більше як на два аршини нечистот. Просидівши в тюрмі такий довгий час, він здичавів, став похмурий і втратив зір; у нього, як у звіра, виросли великі нігті, довга борода і весь одяг на ньому — каптан із ґудзиками — розпався на лахміття і звалювався з плечей».

Коли йому виповнилося 110 років, вийшов указ вже нового царя російської імперії Олександра Павловича про його помилування. Але йти Калнишевському вже було нікуди, тож залишився він при монастирі. Бо вже майже чверть століття провів у його стінах. Похований був на головному подвір’ї Соловецького монастиря у віці 113 років.

У 2004 році у тому ж монастирі незламному українцеві поставили пам’ятник. В Україні на його честь названі вулиці, пам’ятні знаки, срібні пам’ятні монети та навіть військові підрозділи.

У 2008 році Православна церква України кононізувала Петра Калнишевського, приєднавши його до лику святих — вшановують як Петра Багатостраждального.

Пам'ять праведного Петра Багатостраждального вшановують 14 жовтня, у день Покрови Пресвятої Богородиці, покровительки козацтва.

Символічно, що 14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше — свято Покрови Божої Матері, друге — День українського козацтва, третє свято — День захисників і захисниць України.

Нагадаємо, 15 червня 1775 року за наказом російської імператриці Катерини ІІ московські війська зруйнували Запорізьку Січ.

Фотоматеріали: President.gov.ua, Semenov.m7