День в історії: 81 рік тому народився Іван Миколайчук

Сьогодні, 15 червня, виповнюється 81 рік від дня народження легендарного кіноактора, кінорежисера, сценариста Івана Миколайчука. Йому судилося стати обличчям українського поетичного кіно та посмертно отримати Шевченківську премію.

Народився майбутній митець у селі Чортория Вижницького району Чернівецької області за декілька днів до початку війни. Був одним із 13 дітей у сім'ї. Акторством захопився ще в дитинстві.

Миколайчук не сумнівався з вибором професії. Коли він пас вівці, почув грузинську пісню «Суліко» з колгоспного репродуктора. Композиція вразила підлітка настільки, що він потайки від батька утік до Чернівців, щоб «учитися на артиста».

Але такого навчального закладу в обласному центрі не було, тому він вступив до музучилища. Згодом працював у студії при Чернівецькому музично-драматичному театрі. Він грав на багатьох музичних інструментах: сопілці, роялі, цимбалах, скрипці, баяні, трубі та арфі.

29 серпня 1962 року одружився з акторкою того ж театру — Марією. Вона подарувала Іванові книги, які стали доленосними, ще до одруження: «Кобзар» і повість Михайла Коцюбинського.

У нас прекрасні стосунки були. У нас була дуже бурхлива молодість. Я не відчуваю того, що його немає. Звичайно, фізично його немає, але морально він завжди біля мене. Він так любив родину свою, не знаю, хто ще так може, але правду він любив понад усе, — описувала вона подружнє життя з митцем.

1963 року Миколайчук вступив до Київського інституту імені Карпенка-Карого в майстерню до Віктора Івченка. Зніматися почав з другого курсу в двох фільмах: «Сон» у ролі Тараса Шевченка й «Тіні забутих предків» у ролі Івана Палійчука. Режисер Сергій Параджанов затвердив його на роль Палійчука за день до початку зйомок.

За кількістю нагород стрічка «Тіні забутих предків» увійшла до Книги рекордів Гіннеса. Фільм завоював 39 міжнародних нагород, 28 призів у 21 країні на кінофестивалях, із яких 24 — Гран Прі.

Я не знаю більш національного народного генія. До нього це був Довженко, — сказав Параджанов в одному з інтерв'ю.

У стрічках Миколайчук виконував кожну роль сам, нікому не дозволяв себе дублювати.

Скріншот із фільму «Тіні забутих предків»

На початку 1970-х фільми за участю актора негласно потрапляють під статтю «надто націоналістичні». Ще 1965-го після акції протесту, яку організувала київська інтелігенція на прем'єрі «Тіні забутих предків», стрічка оголошується «неблагонадійною» і знімається з прокату. За авторами та акторами встановили нагляд.

Згодом Миколайчука змусили відмовитися від ролі Ореста у фільмі «Білий птах з чорною ознакою», яку написали спеціально під нього. Ця роль дісталася Богдану Ступці. Миколайчук зіграв Петра.

Остаточно Миколайчука відсторонили від зйомок 1973 року. За однією версією, причиною став його конфлікт з чиновником від культури. Актор зробив йому зауваження щодо манери поведінки. Відтоді ім'я Миколайчука викреслюється зі списків знімальних груп. Інколи траплялися епізодичні ролі.

Вісім років актор чекав затвердження сценарія стрічки «Така пізня осінь, така тепла осінь». Декілька разів перезнімали сцени з фільму через те, що знаходили «крамол». Багато пропозицій він відхиляв сам.

Згоріла душа, — зізнавався митець Івану Гаврилюку.

Помер Іван Миколайчук на 47-му році. В останній рік він дуже хворів. 3 серпня 1987 року його серце зупинилося.

Посмертно став лауреатом Шевченківської премії 1988 року. За петицією президента України Петра Порошенка отримав почесне звання Героя України у 2016 році. Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу.

Нагадаємо, 15 червня 1775 року за наказом російської імператриці Катерини ІІ московські війська зруйнували Запорізьку Січ. Ця трагічна подія належить до найважливіших в історії України і стала одним із кроків ліквідації автономії та повної інкорпорації українських земель у склад російської імперії.

Фотоматеріали: кадр із фільму «Білий птах з чорною ознакою»