10 червня 1944 року в концтаборі Заксенгаузен німці закатували поета Олега Кандибу — Ольжича.
Чоловік був сином українського поета Олександра Олеся та активним учасником націоналістичного підпілля. У часи Другої світової війни став провідником похідних груп ОУН(м) на східних і центральних українських землях, а під час німецько-радянської війни у захопленому німцями Києві став одним із організаторів Української Національної Ради — своєрідного передпарламенту. Організація почала створювати українські адміністративні органи, видавала газету «Українське слово».
Зростання впливу Української Національної Ради спонукало німців до її розгрому, а діяльність націоналістів після проголошення у Львові 30 червня 1941 року Акту відновлення української держави — до репресій проти них. УНР пішла в підпілля.
Олег Ольжич переїхав до Львова й у травні 1942 року став заступником голови проводу Українських націоналістів Андрія Мельника. За два роки, після арешту Мельника, сам став головою проводу.
Ольжича заарештувало гестапо 25 травня 1944 року. Припускають, що цьому сприяли його активна праця зі збирання фактів про злочини нацистів на території України, таємна співпраця з антигітлерівською коаліцією або ж старання радянського НКВД, яке теж намагалося знешкодити підпілля будь-якими методами.
Чоловіка ув'язнили в бараці Целленбау концтабору Заксенгаузен. 10 червня його закатувала гестапівська трійка — Вольф, Шульц, Вірзінґ.
Серце Олександра Олеся не витримало звістки про смерть сина. Він помер у Празі 22 липня 1944 року.
Нагадаємо, 7 червня на 87-му році життя пішов у засвіти український письменник, історик і розвінчувач московських історичних міфів Володимир Білінський.
Націоналізм — це світогляд, котрий в основу думання і чину кладе ідею нації. (С)
Олег Ольжич
Фотоматеріали: otak.news
Користувач:
Нікішина Тетяна Олександрівна