Днями (7 червня) на 87-му році життя пішов у засвіти український письменник, історик і розвінчувач московських історичних міфів Володимир Білінський.
Своїми бестселерами «Країна Моксель, або Московія», «Москва ординська», «Україна-Русь: історичне дослідження» здійснив революційне розвінчання брехливої московської історіографії, на що не стало сил навіть цілим академічним інститутам НАНУ.
Розуміючи важливість донесення історичної правди про походження росії та «три братні народи», Володимир Білінський уважав вкрай важливим опублікувати свої дослідження найперше російською мовою. З цього і почалося його тріумфальне сходження на Голгофу антиросійської боротьби.
Дослідження Білінського відіграли величезну роль не лише у національному самоусвідомленні українців, але й відкрили очі багатьом російськомовним на історичні факти, замовчувані або фальсифіковані упродовж століть московськими істориками.
У своїх творах автор неспростовно довів фіно-угорське коріння російської цивілізації, не залишивши каменю на камені від офіціозної версії слов’янського «триєдиного» народу, яку дотепер так полюбляє пропагувати головний ідеолог рф.
На конкретних фактах і прикладах читачі могли самостійно усвідомити, що не одне століття відбувалися «планове коригування», вихолощення, зачистка та перекручування старовинних історичних джерел.
Уся російська і навіть європейська історичні науки сповідують думку про «незалежний розвиток Московії» в Золотій Орді. Однак це ― московська брехня… Це був звичайний улус єдиної держави…, — науково доведеним і неспростовним був висновок Білінського.
Білінський доводить, що російські «класичні» історики Карамзін, Соловйов, Ключевський послідовно творили міфологію великоросійської держави, маючи за мету довести:
що нібито росіяни — слов’яни;
що нібито Ростово-Суздальсько-Рязанська земля входила до складу Великого Київського князівства;
що нібито Москву заснував князь Юрій Долгорукий 1147 року;
що нібито князь Олександр Невський народився 1220-го та брав участь у битві на річці Неві зі шведами в 1240 році, з німцями й естами в 1242 році на Чудському озері.
Письменник блискуче викрив кухню наукових російських підробок і брутальної брехні на підставі документальних джерел, знайдених ним у російських архівах і бібліотеках, де він не одне десятиліття проводив кожну свою відпустку.
Єдина прижиттєва нагорода Володимира Білінського — у номінації «За найкращу наукову роботу в інформаційній сфері» — Державна премія 2011 року імені Івана Франка, яку відкритим листом до Януковича (нині президента-утікача, — прим. ред.) безрезультатно намагалися відкликати відверті українофоби.
Володимир Білінський — один із тих, хто аргументовано й яскраво довів, що Московія не має нічого спільного з Руссю, а бере своє походження від угро-фінських і тюркських народів.
Він сміливо вступав у дискусії з будь-якими науковими авторитетами і вигравав полеміку, доводячи рабську сутність і злочинність Москви.
Росія породжена й вихована у потворній і приниженій школі монгольського рабства. Сильною вона стала тільки тому, що в майстерності рабства виявилася неперевершеною. Навіть і тоді, коли росія стала незалежною, вона й далі залишалася країною рабів, — науково довів дослідник історії Володимир Білинський.

«Всеосвіта» висловлює співчуття родині та друзям покійного. Царство небесне і вічна пам'ять.
Фотоматеріали: Історія України, spadok.org.ua
Користувач:
Нікішина Тетяна Олександрівна