«Ціле наше середньовіччя пішло з димом»: у полум'ї були знищені цінні джерела з історії України

Майже шість десятків років тому 1964-го полум’я знищило практично увесь відділ україніки та стародруки — від 500 до 600 тисяч книг і рукописів Національної бібліотеки України імені Володимира Вернадського.

Підпал здійснив співробітник бібліотеки Віктор Погружальський. На суді він зізнався, що з вечора залишився на роботі, там поспав, а під ранок знищив свої документи й підпалив книги у декількох місцях. Коли здійнялася пожежа і свідки викликали пожежників, ті швидко загасити полум'я не змогли. Бо в усьому районі було відсутнє водопостачання води через аварію на водопроводі. Ліквідували пожежу лише 25 травня, а за деякими свідченнями — лише 26.

Зі 150 вогнеборців понад 10 отримали фосфорне отруєння. Це дало підстави припускати, що підпал був ретельно спланований радянською владою, а виконавець справи — Погружальський використав не просто сірники, а фосфорні шашки.

Того ж 1964-го Євген Сверстюк (український літературний критик, есеїст, поет, мислитель, філософ, учасник руху шістдесятництва, політв'язень радянського режиму) написав памфлет «З приводу процесу над Погружальським», в якому звинуватив у знищенні духовного спадку українців — давніх рукописів тодішню антиукраїнську владу.

Так, за одну добу в полум'ї були знищені цінні джерела з історії України «домосковської доби, ціле наше середньовіччя пішло з димом», — писала про це Оксана Забужко (українська письменниця, поетеса, есеїстка).

Сучасні дослідники Олег Бажан та Юрій Данилюк спростовують версію про підпал бібліотеки за участі радянських спецслужб із метою знищення унікальної колекції україніки, рукописних фондів. Оскільки саме ці колекції постраждали щонайменше.

Джерело та фотоматеріали: https://web.telegram.org/k/