Які інтерактивні інструменти доцільно використовувати в умовах воєнного та післявоєнного стану на уроках англійської мови в старшій школі.

Сьогодення все чіткіше нам показує, що жити і думати як жили ми вже не будемо, а особливо викладати як ми викладали ми вже не зможемо.

Змінились цінності як матеріальні, так і духовні. Викладачі як прогресивні світочі мають адаптуватись до реалій якнайшвидше, щоб мати можливість формувати, розвивати та навчати тому, що є актуальним на сьогоднішній день. Зараз важливим є вміння самоорганізації, рівноваги та саморегуляції. 

Виклики, які нам кидає сьогодення змінює фокус освіти, навчального процесу та відношення учнів та вчителів до уроку. Кожен урок повинен бути цінним, інформативно актуальним та живим , адже час і увага - є найбільш цінними ресурсами  21 століття. Самоорганізація та організація навчального процесу є пріоритетними в дистанційному навчанні.

Різноманіття інтерактивних інструментів у воєнний та післявоєнний час не є перевагою. Стрес, переїзди, евакуації, нестабільний інтернет, менше гаджетів в розпорядженні роблять навчальний процес другорядним, але з часом діти та викладачі пристосовуються до ситуації в якій вони знаходяться і їм потрібно відволікатись на навчальний процес, як звичний розпорядок. Але завдання вже мають бути іншими. І зараз як ніколи постає потреба у розвитку компетенцій 21 століття – критичне мислення, креативність (творчість, інноваційність) та самонавчання; до навичок грамотності – медіаграмотність; до соціальних навичок – навички командної роботи, комунікативність, емоційний інтелект; до особистісних навичок – гнучкість, таймменеджмент. Тому першочерговим завданням для викладачів є створення умов та розробка завдань, які б розвивали ці навички.

Тож які інтерактивні інструменти стануть при нагоді вчителям англійської мови та гуманітарних дисциплін  в організації навчального процесу у воєнний час є ті, що можуть бути вільно використані з телефону, а саме:

1. Спільний месенджер з учнями класу для постійного зв’язку, підтримки та обговорення. Це дає змогу викладачеві бути в курсі настрою класу та відповідно коригувати завдання та/або їх формат. До прикладу можна навести такі соціальні месенджери як Viber та Telegram. Більш пріоритетним є Telegram адже більшість учнів активно його використовують.

2. Classroom, Всеосвіта – платформи, де кожен викладач може розмістити завдання, матеріали, та всю необхідну інформацію для опрацювання. Важливою перевагою є нагадування про виконання завдання та  коментар вчителя до зданого або незданого завдання. Платформа працює в телефоні з тими ж розширеннями, що й на компʼютері

3. Використання мотивуючих відео, які провокують дітей до роздумів та подальшого обговорення. До прикладу можна навести TED talks або TED ed - збірка коротких та інформативних відео від науковців, в доступному форматі.

4. За можливості створити умови для участі дітей в міжнародних проектах таких як eTwinning, або запропонувати знайти друзів по переписці. Сьогодні весь світ пропонує  обʼєднуватись та відкритий до спілкування та підтримки учнів іншими дітьми та викладачами з усього світу. Це допоможе учням трохи відволіктись та налагодити звʼязки.

Отже, важливим є розуміння, що саморегуляція та самоорганізація викладачів є надважливою сьогодні як основа підтримки та заохочення дітей до навчання у надважкий час війни та післявоєнний час.

Віримо, що скоро буде мир та все буде Україна!

Хоменко Ольга Володимирівна – CELTA-сертифікована викладачка англійської мови з 15+ педагогічним стажем в Політехнічному ліцеї НТУУ КПІ м. Києва. Активна учасниця та співзасновниця проєктів на міжнародній платформі eTwinning.