14 березня 2020 о 10:57
0 0

Дистанційне навчання потрібне тут і зараз, а грошей і матеріальної бази немає

Дистанційне навчання в Україні сьогодні – необхідність. Проте реалізувати його по факту не можливо, бо ані платформи, ані грошей на неї немає. Як так вийшло, розказує ZN.UA.

Коронавірус вигнав всі навчальні заклади України (і не тільки) на карантин. І тут постало питання про Національну освітню електронну платформу, що почали розробляти ще у 2018 році. Тоді ж влада виділила на створення цієї платформи 54 мільйони гривень, зауважує ZN.UA. Проте вже наступного року стало зрозуміло, що платформи немає, як і грошей на неї – все було розтрачене дарма.

На цій платформі мають бути зібрані інтерактивні навчальні матеріали для школярів, навчальні матеріали для вчителів (методичні матеріали, відеоуроки, рекомендації тощо), поради батькам щодо їхнього спілкування зі школою, - говорила Лілія Гриневич ще у 2017 році.

Міністерство навіть розробило концепцію платформи: електронні підручники, освітні ресурси та програми, різні засоби оцінювання, дистанційні курси не тільки для учнів, але й для вчителів – засіб підвищення кваліфікації.

Ідея виглядає чудово, чи не так? Така платформа могла б сьогодні зняти всі питання щодо дистанційного навчання на карантині. Але, як ми розуміємо, щось пішло не так.

Технічним адміністратором нової платформи мало б стати державне підприємство «Інфоресурс», що підпорядковується Міністерству освіти і науки України.  Ця компанія мала б розробити та запустити платформу вже у 2018 році, одночасно зі шкільною реформою. Проте сьогодні вже 2020, а хура й досі там. Ба більше – платформа заарештована!

Вже у 2019 році виявилося, що гроші, виділені на платформу, пішли не туди. Було розпочато досудове розслідування, і от що з’ясувалося. Державне підприємство «Інфоресурс» у змові з посадовцями МОН через схему нераціонально використали
48 мільйонів гривень.

Пояснювати це довелося вже Ганні Новосад:

Тривають слідчі дії. Код, на якому вона побудована, закритий, тому ми не можемо продовжити її розробку. Крім того, ми не розуміємо, хто кінцевий розробник цієї системи, ймовірно він російський. Тому стоїть питання захисту даних.

І тривають вони й досі. А діти, замість роботи на обіцяній суперплатформі, будуть і далі отримувати завдання від вчителів в месенджерах.