Міфи і правда про харчування у школах: Євген Клопотенко та президент Асоціації дієтологів прокоментували нове шкільне меню

Навколо нового шкільного меню досі точаться дискусії. Немає цукру й солі, страви подають холодними, не дають хліб, картоплю й перші страви, але дають некорисні приправи, – усе це пишуть у коментарях до дописів про оновлене шкільне харчування.

Консультант із громадського здоров’я МОЗ, президент Асоціації дієтологів України та розробник меню Олег Швець, а також кулінарний експерт Євген #Клопотенко спростували найпопулярніші міфи про нове харчування. Про це повідомляє «Нова українська школа».

Нагадаємо, що нещодавно перша леді України Олена #Зеленська з Євгеном Клопотенком  провели прямий ефір під час якого також обговорювали міфів про реформу шкільного харчування.

Міф № 1. Харчування в школі залежить від того, яке меню видало Міністерство охорони здоров’я.

Євген Клопотенко зазначив, що у березні 2021 розробили та ухвалили нові Порядок та норми харчування в закладах освіти. Трохи раніше затвердили новий Санітарний регламент і впровадили НАССР.

Це і є те, що ми називаємо реформою шкільного харчування. Тобто жодного обов’язкового «меню Клопотенка» чи «меню МОЗ» немає, – наголосив кулінарний експерт.

Школи можуть запроваджувати у своєму меню всі страви чи використовувати будь-яку з них і розробляти своє меню. До речі, за цими рецептами батьки можуть приготувати страви вдома.

Олег Швець додав, що МОЗ меню не видавало – його створила робоча група дієтологів, кухарів, фахівців МОЗ. І воно є лише зразком. Школа може розробити своє меню, затвердити його в Держпродспоживслужбі та користуватися.

Міф № 2. Згідно з новим меню, дітям не дають хліб

Експерти пояснили, що хліб у  раціоні дітей залишається, просто норми його споживання зменшено – до 30–50 г на один прийом їжі. До того ж білий хліб тепер рекомендують заміняти цільнозерновими виробами з високим вмістом клітковини.

Міф № 3. До страв узагалі не додають солі й цукру

Євген Клопотенко підкреслив, що споживання солі та цукру лише зменшили згідно зі стандартами ВООЗ. Крім того, діє перехідний період – їхня кількість у шкільному раціоні зменшуватиметься поступово.

Так, аби вийти на рекомендований ВООЗ рівень – 1–1,5 г солі на один прийом їжі (залежно від віку дитини), до 31 серпня 2022 року ця норма буде більшою на 75%, до кінця 2022 року – на чверть. І лише з 2023 року відбудеться повний перехід на рекомендовану ВООЗ кількість солі.

Цукор також не прибрали з раціону повністю, а обмежили до 7,5 грамів на одне приймання їжі.

Цукор і сіль додають, але в меншій кількості. Адже надмірне споживання цукру спричиняє хвороби зубів, як-от карієс, а також надмірну вагу, ожиріння, серцево-судинні захворювання та діабет. А надмірне споживання солі спричиняє захворювання серцево-судинної системи – насамперед йдеться про підвищення кров’яного тиску, – додав Швець

Міф № 4. Відповідно до оновленого меню, макарони подають холодними

Так не має бути. Якщо в школі погана якість їжі чи не дотримуються температурних режимів, треба насамперед звертатися до адміністрації школи. Якщо це не діє, раджу звернутися в ДПСС, – сказав Швець.

Міф № 5. Дітям не дають м’яса

Важливо зазначити, що з 1 січня у всіх школах зобов’язані збільшити кількість м’яса птиці так, аби протягом п’ятиденного робочого тижня за одноразового харчування забезпечити дві порції м’яса по 70 г, 100 г або 120 г кожна, залежно від віку дітей.

Міф № 6. Дітям не пропонують молоко, масло та яйця

В оновлених технологічних картках збільшили кількість споживання молочних продуктів, м’яса, риби, свіжих овочів і фруктів. Насичені жири, зокрема вершкове масло, не мають становити понад 10% від загальної кількості калорій.

Не дозволяється тільки плавлений сир. Також молочні продукти заборонено продавати в шкільних буфетах, але не в їдальнях.

Вочевидь, люди плутають таке твердження з розділом про алергени, які не пропонують ці продукти тільки дітям з алергією на них. Таких дітей менш як 5%, – пояснив розробник шкільного меню.

Міф № 7. Дітям не дають фрукти

Приблизно 75% продуктів у їдальнях мають бути рослинного походження: овочі, салати, злакові, фрукти та ягоди.

Міф № 8. У меню не враховували співвідношення жирів, білків і вуглеводів

Якщо раніше у нормах харчування прописували лише необхідну калорійність для прийому їжі, то в нових нормах є не лише кількість жирів, білків, вуглеводів та енергетична цінність, але й кількість тих чи інших груп продуктів у раціоні.

Якщо цих норм не дотримуються у вашій школі, можна скаржитися в чат-бот ДПСС у Telegram. ДПСС – це той орган, який відповідає за дотримання оновлених норм, – рекомендував Клопотенко.

Міф № 9. Над меню не працювали дієтологи, нутриціологи й лікарі

Це неправда. Зокрема я (президент Асоціації дієтологів України, – ред.) особисто працював над цим меню, – заявив Швець.

Євген Колопотенко додав, що над реформою шкільного харчування працювали багато спеціалістів: фахівці МОЗ, МОН, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Держпродспоживслужби, Антимонопольного комітету, Державної аудиторської служби, Асоціації дієтологів України, експерти ЮНІСЕФ, представники Національного університету харчових технологій та Інституту громадського здоров’я імені Марзєєва, Національної академії медичних наук України

Міф № 10. Страви з нового меню неможливо приготувати на старому обладнанні

Експерти підкреслили, що обов’язкового «меню Клопотенка» немає. Кожна школа може скласти своє меню, з огляду на свої можливості та технічне оснащення. До того ж у меню уникали страв, які потребують спеціального обладнання. Тобто всі страви можна готувати на звичайній кухні харчоблоку, де є найпростіше обладнання.

Міф № 11. Харчування в школі значно подорожчало

Так не має бути. Різниця з попереднім меню – у межах статистичної похибки. Усе залежить від кратності харчування та віку дітей, а не від оновленого меню.

Міф № 12. Бобові, яких багато в новому меню, не корисні для дітей

Це суперечить уявленню про здорове харчування, де йдеться про бобові як корисні джерела найбільш важливих харчових речовин і для дітей, і для дорослих, – пояснив Олег Швець.

Міф № 13. У меню немає картоплі

Олег Швець зазначив, що картопля в меню є, але її менше, ніж було. Натомість додали інші овочі, адже вони мають більшу поживну цінність. Картоплю учні мають споживати 1–2 рази на тиждень.

Міф № 14. У меню немає перших страв

Це неправда. Якщо дитина обідає в школі, то щодня їй мають подавати перші страви.

Міф № 15. У стравах дуже багато приправ, а шипшиновий чай сечогінний. Усе це – шкідливо для дітей

Євген Клопотенко запевнив, що спеції в помірній кількості не можуть бути шкідливими. А якщо ми зменшуємо споживання солі та цукру, саме вони надаватимуть повноти смаку стравам. Спеції, рекомендовані до використання в шкільному харчуванні, добре вивчені та дозволені ВООЗ як такі, що не є алергенами.

Зазначимо, що в Україні затвердили єдиний дизайн інтер'єру їдалень у школах та представили його перші візуалізації. У Міністерстві розвитку громад та територій розробили інформаційний посібник з будівництва харчових блоків у середніх загальноосвітніх школах. Рекомендації є актуальними не тільки для звичайних шкіл, а й для навчальних закладів, на базі яких організація гарячого харчування неможлива.

Вас також може зацікавити такий матеріал: МОЗ затвердило сезонне меню для дітей 1-7 років у закладах освіти