Антибулінгове законодавство потребує змін: роз’яснення освітнього омбудсмена

Попри те, що в Україні булінг – явище зовсім не нове, на законодавчому рівні це поняття існує лише три роки. З огляду на статистику судових рішень щодо випадків цькування та кількості звернень до освітнього омбудсмена, проблема булінгу залишається актуальною й надалі.

Яких змін потребує антибулінгове законодавство, щоб повноцінно захистити права громадян та запобігти цькуванню? Тему дослідили в Офісі освітнього омбудсмена Сергія Горбачова.

Необхідно розширити відповідальність педагогів та керівників, визнаних судом винними за вчинення ними булінгу

Насамперед необхідні рішучіші дії для захисту учнів, які постраждали від булінгу. Зараз склалася доволі небезпечна ситуація, коли вчитель або керівник закладу освіти визнані винними у вчиненні булінгу, але продовжують працювати з тими ж дітьми, – наголосив Сергій Горбачов.

Наразі якщо суд ухвалив рішення про провину цих осіб – залежно від ситуації, булер несе адміністративну відповідальність за статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу або громадських робіт. А якщо керівник закладу освіти не повідомив поліцію про випадки булінгу учасника освітнього процесу – це карається штрафом або виправними роботами на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Також відомі факти щодо педагогів, яких суд визнав винними у цькуванні і які звільнялися з закладу освіти та влаштовувалися на роботу в інший заклад, інколи з певним підвищенням на посаді. На жаль, у чинному законодавстві немає правових підстав забороняти керівнику закладу освіти або його заступнику, визнаних судом винними у булінгу, обіймати цю посаду, та не допускати брати участь у конкурсі на посаду керівника закладу освіти.

Геть сюрреалістично виглядає, коли вчитель, якого суд визнав винним у цькуванні, має звання «Вчитель вищої категорії», «Вчитель-методист» тощо, або коли ці звання йому присвоюють вже після ухвали суду. Тому вважаю за потрібне визначити у законодавстві зобов’язання понижувати категорію, позбавляти педагогічних та почесних звань, надбавок та премій тих педагогів, яких суд визнав винними у булінгу, – акцентував Горбачов.

Необхідний юридичний захист усіх здобувачів освіти

Друга ініціатива – це юридичний захист від булінгу не лише неповнолітніх, а й повнолітніх здобувачів освіти. Адже наразі визначення булінгу обмежується словами «малолітній» та «неповнолітній», що позбавляє студентів закладів вищої освіти правового захисту від цькування, оскільки більшість студентів ЗВО є повнолітніми.

Тобто, повнолітні учні та студенти не підпадають під дію законодавства про булінг, і захистити їх, використовуючи закон про протидію булінгу, наразі неможливо, – підсумував освітній омбудсмен.

Захист педагогічних працівників від цькування та мобінгу

Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право на захист прав, повагу, гідність та захист. Відповідно до статті 54 ЗУ «Про освіту», вони мають право на:

• справедливе та об’єктивне оцінювання своєї професійної діяльності;

• захист професійної честі та гідності;

• безпечні й нешкідливі умови праці;

• захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, зокрема булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.

У разі вчинення булінгу з боку неповнолітнього здобувача(ів) освіти стосовно педагога, діятиме законодавство про булінг, а якщо здобувач(і), які є булерами, повнолітні(й), то ці випадки вже не підпадають під законодавство. Також педагоги практично не захищені від батьків здобувачів, які теж можуть їх цькувати.

Найгарячіша проблема у закладах освіти – це мобінг.

Поки що поняття мобінгу не внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення та не визначено міру покарання за нього. А відповідний законопроєкт, який пропонував надати визначення мобінгу та встановити за такі дії відповідальність, відхилено.

Корисна інформація щодо булінгу

Щоб бути захищеним від булінгу, недостатньо лише змін до законодавства: всім учасникам освітнього процесу потрібно вміти розпізнавати ситуації булінгу, правильно фіксувати факти, що можуть свідчити про цькування, знати процедуру розслідування випадків булінгу. Приміром, під час засідання комісії з розгляду випадку булінгу батькам варто проводити аудіозапис засідання комісії, але перед початком засідання обов’язково потрібно показати присутнім диктофон та попередити про запис. 

Більше інформації ви можете дізнатися на сайті Офісу освітнього омбудсмена.

Вас також можуть зацікавити такі матеріали: Виховні заходи з теми прав дитини. Практичні кейси