20 січня 2020 об 11:17
0 0

8 факторів, які розвивають толерантність до насильства

Деколи без допомоги та настанови дорослих діти не розуміють, що з ними негідно поводяться. На деяких життєвих прикладах, ми покажемо, що саме виховує толерантність до насильства у дітей.

Виховні бесіди

Часто діти чують від дорослих таке: «А за що тебе побили?», «А що ти зробив, чому вчителька на тебе сварилася?», «А навіщо ти взяла його машинку?», «А не треба було розмовляти на уроці».

Чим це небезпечно? Дитину звинувачують навіть в тих ситуаціях, де вона мала рацію. Це може привести, наприклад, до того, що жінка, яку б`є чоловік, буде щиро вірити, що це вона його спровокувала. А він буде думати, що вона на це заслуговує.

Відповідальність за насильство завжди несе кривдник.

«Думай про хороше!»

Дитині погано в секції, куди її записали? Подобається боротьба, але хлопчики дражнять? – «Думай про хороше!», - говорять їй дорослі.

Чим це небезпечно? У дорослому житті дитина буде ігнорувати примусове ставлення до себе та буде вважати це нормою

«Тобі здалося!»

Ваша дитина говорить, що її ображають, а у відповідь вона чує, що їй здалося. Це називається газлайтинг – психологічна маніпуляція над людиною, метою якої є змусити її сумніватися в адекватності свого сприйняття. Щоб не травмувати дитину, треба завжди прислуховуватися до того, що саме вона говорить.

Також небезпека в тому, що ви пригнічуєте почуття дитини. Вчите її не довіряти собі. А потім, в майбутньому, вона може знову опинитися в подібних ситуаціях. А оскільки вона вже звикла до такого відношення, маніпулювати нею буде ще простіше.

Особисті кордони

Приклад: ви приїжджаєте в гості та змушуєте дитину поцілувати родичів проти її бажання.

У чому небезпека примусового тиску? Таким чином дорослі знищують особисті кордони та в майбутньому вона не буде звертати уваги на примусовий тиск з боку інших.

Право дитини на недоторканність священна. Відпусти значить відпусти. «Ні» означає «ні». Навчіть дитину говорити «ні». Навчіть зупинятися у відповідь на «ні».

«А по попі?»

Небезпека очевидна: в дитини може скластися враження, що бити можна, насильницькі дії - найкращий аргумент. Треба слухатися того, хто б'є. Щоб домогтися свого, треба бити.

Ні в якому разі фізичні знущання не можна застосовувати до дитини. Це один із головних факторів, який призводить до жорстокості у майбутньому.

«Ти йому подобаєшся!»

«Мама, ну чому Ваня весь час до мене пристає?»

Будь ласка, вчасно зупиніться та не кажіть дитині дурниць: «тому що ти йому подобаєшся». Ви вважаєте, що це правда?

Чим це небезпечно? Діти звикають до того, що «б'є - значить любить». Хлопчики звикають висловлювати симпатію через приниження, а не через турботу, повагу і хороші слова, а дівчатка сприймають це нормою.

«Що це ти вдягнув/вдягнула?»

Якщо ви регулярно робите критичні зауваження з приводу зовнішності та одягу дитини, вона звикне до того, що обговорювати зовнішній вигляд інших людей - звичайна справа.

І в майбутньому ваша дитина не зрозуміє, що її партнер/партнерка поводитися жахливо стосовно неї, критикуючи її фігуру, наприклад.

Зайва ввічливість

П'яниця чіпляється до вас з дитиною в трамваї? Хтось грубить вам в магазині? Вчителька або старша родичка вчить вас тому, як вам виховувати вашу дитину в її ж присутності? А ви в той час, як дуже ввічлива людина, просто стоїте та мовчки усміхаєтесь, тим самим показуючи дитині, що зовсім неважливо відстоювати свою точку зору та захищати свою особистість.

Джерело: https://vse.ee/bjj