У дрібної моторики є важлива особливість – вона дуже тісно пов’язана із нервовою системою, зором, увагою, мовленням, пам’яттю та сприйняттям людини. Рухи кисті рук та пальців тісно пов’язані з мовленням, вони є одним з факторів його формування. Рухи пальців рук стимулюють розвиток ЦНС і прискорюють розвиток мовлення дитини.
Існує безліч способів, що допомагають розвивати дрібну моторику дитини. Наведемо види діяльності, використання яких буде доцільним і практично можливим в умовах класного навчання в початковій школі НУШ.
Гра полягає в тому, що за зразком учні мають відтворити послідовність кольорів гумок у себе на пальця. Практикуйте надягання гумок як на ліву руку, так і на праву. Гру можна урізноманітнити додавши, наприклад, картонні гільзи від використання паперових рушників. Попросіть дітей створити колаж чи веселку. Учитель може попросили малюків продовжити логічний ряд задавши певну послідовність кольорів. Вправа тренує не лише моторику, а й розвиває сприймання.


Гра полягає в тому, що учні можуть створювати з них різні візерунки, предмети, іграшки, використовуючи шаблони з картону певної форми. Наприклад, півколо з причепленими на нього прищіпками нагадує їжака, коло жовтого кольору, оздоблений прищіпками такого ж кольору схожий на сонце, хмаринка з картону з причепленими синіми прищіпками нагадує дощик і т.д.
Можна запропонувати дітям «прикрасити» свій одяг прищіпками. Можна працювати в парах і запропонувати малюкам чарівні перетворення. Тобто вчитель просить дітей перетворитись на динозавриків і начіпляти одне одному прищіпок на спину і т.д.

Варто зазначити два чуття, що однаково важливі і мають вплив на формування мовлення: це чуття руху (вестибулярна система) і чуття положення тіла (пропріоцепція). Ці два чуття працюють разом підсвідомо, вони посилають сигнали в мозок, де інформація обробляється, організовується і використовується. Це називається сенсорною інтеграцією.
Сенсорна інтеграція – це обробка сигналів, що надходять від органів чуттів, їх структурування і впорядкування інформації для подальшої адекватної відповіді. Чим краще працюють сенсорні системи, тим більше важливої інформації отримує мозок. І після цього видає більше адекватних відповідей. Нервова система при цьому працює правильно, що дуже важливо для нормального розвитку дитини.
Щоб допомогти дитині отримати необхідний їй сенсорний досвід, а також активізувати її мовленнєвий розвиток, використовуються сенсорні ігри. Існує неймовірна кількість різноманітних ігор та вправ з сенсорним матеріалом: з крупами, піском, шматочками льоду, водою, скляними кульками, селевими кульками і т.д.
Ми зупинимось на тих видах ігор, які найкраще вписуються у шкільний формат.
Наповнення ігрової коробки: шишки, каштани, волоські горіхи, жолуді, невеличкі камінчики, квасоля, шматки еластичної гуми, клапті хутра, щіточки для одягу з натурального ворсу, м’ячики з шипами, папір різної жорсткості, гофрований папір, образивний будівельний папір, скляні кульки, дзвіночки, фольга, папір, що гучно шарудить, гребінці з пластиковими зубцями, прищіпки, баночки скляні, камінці малого та середнього розміру, гудзики тощо.

Дітям пропонують відчувати на дотик різні матеріали, переминати їх у руках. Можна запропонувати гру, коли діти сідають колом близько один до одного, кожен бере щось з коробки з сенсорним матеріалом. Діти закривають очі і починають по колу передавати предмети одне одному з заплющеними очима і на дотик вгадувати, який предмет потрапив до рук. Даний матеріал прекрасно спрацьовує в якості сенсорного розвантаження на уроці.
Обладнання гри: стрічка 4-5 м. з поділками відстань між якими 50 см. З одного краю прикріплена паличка на яку намотують стрічку, а з іншого – петелька. Стрічка розмотана і зачеплена петелькою за гачок. Вчитель може поділити дітей на дві команди і влаштувати змагання (при наявності двох чи більше таких стрічок).
Діти стають одне за одним і гра починається. Потрібно намотати стрічку на паличку до певної поділки і передати паличку своєму товаришу. Виграє та команда, яка першою домотає стрічку до фінішу і «піймає рибку». Учитель може переможцю видавати картинку рибки або ж іграшку. Головне, на що звертає увагу вчитель, то це на якість виконання завдання, а вже потім враховується швидкість.

Обладнання: шнурки, порізані різної довжини трубочки для соку. Гра полягає в тому, що діти надягають кожен на свій шнурок шматочки трубочок створюючи різні композиції намиста чи змійки. Можна розсадити дітей колом і запропонувати колективне виконання. Тобто надягнувши трубочку щоразу передавати свій шнурочок товаришу, що поруч. Гра продовжується до тих пір поки шнурочок пройшовши коло не повернеться до свого господаря.

Обладнання: пінцети пластикові нарізані різнокольорові шматочки губки. Діти пінцетами перекладають шматочки мочалки в різні ємкості або на килимку біля себе викладають візерунок.


Ось мотузочка чарівна, обвилась немов змія.
Межи пальців покрутилась, пошипіла і звалилась.
Вкінці потягнути за вільний край шнурочка і стягнути його з руки.
Якщо вас зацікавила тема розвитку дрібної моторики, пропонуємо переглянути вебінар Тетяни Здравчевої. Пані Тетяна є досвідченою дефектологинею, психологинею та засновницею дитячого клубу раннього розвитку дітей в Києві. На сторінці спікерки ви знайдете серію вебінарів, присвячених розвитку мовлення та дрібної моторики в дітей.
Перегляд вебінару безкоштовний, також за бажанням можна замовити сертифікат!
Вебінар: https://vseosvita.ua/webinar/rozvitok-dribnoi-motoriki-v-persomu-klasi-nus-124.html
#вебінар #НУШ #ігри #моторика #початкова_школа #дрібна_моторика