Якщо поруч – дитина з інвалідністю

Не зважаючи на те, що у XXI столітті активно пропагується толерантність, трапляється безліч ситуацій, в яких люди демонструють свою нетерпимість до інших. Хтось – цілком свідомо, а хтось – мимоволі користуючись нав’язаними стереотипами.

Наразі в Україні динамічно розвивається інклюзивна освіта. Інклюзивно-ресурсні центри проводять тренінги, присвячені методикам роботи з дітьми, які мають інвалідність та особливі освітні потреби. Але залишається питання зі сприйняттям таких діток суспільством.

Журналісти «Всеосвіти» не раз чули історії від батьків, в яких є, наприклад,  донька або син з ДЦП:

Ми приходимо на дитячий майданчик, а нам кажуть: «Йдіть звідси, я не хочу, щоб моя дитина гралася з такою як ваша і заразилась».

І це не зважаючи на те, що дитячий церебральний параліч – не інфекційне захворювання, він не може передаватися через дотик або повітряно-крапельним шляхом.  

Усі діти спостерігають за поведінкою дорослих та копіюють її, саме тому надзвичайно важливо демонструвати на власному прикладі правильну модель дій.

Проєкт #НеБийДитину підготував кілька корисних порад, які допоможуть коректно реагувати на дитину з інвалідністю.

 Якщо поруч дитина з інвалідністю 

 1.  Не відвертайтесь, посміхніться!

 2.  Не давайте порад, якщо вас не просять!

 3.  Не питайте у батьків, що з дитиною, краще запитайте, що подобається малюкові.

 4.  Не розказуйте батькам про «хрест, який вони мають нести», про сімейні гріхи та погану карму.

 5.  Не забороняйте своїм дітям гратися з такими дітками.

 6.  Не звертайте увагу на їхню нестандартну поведінку.

 7.  Пропускайте батьків із дітьми з інвалідністю у черзі.

 8.  Допоможіть їм виїхати з візком на бордюр чи сісти у транспорт.

 9.  Пам’ятайте: усі діти є дітьми, просто деяким потрібно більше нашої уваги і допомоги.

Джерело: проєкт #НеБийДитину