Успішно склали іспит лише 48% психологів інклюзивно-ресурсних центрів

Нещодавно очільниця МОН заявила про масовий провал фахівців, які претендували на роботу в інклюзивно-ресурсних центрах, під час складання іспиту на засвоєння знань сучасних методик діагностики дітей з особливими освітніми потребами. Чому так сталося та з чим саме не впоралися психологи під час здачі екзамену?

 Передісторія 

У 2018 році на закупівлі методик для Інклюзивно-ресурсних центрів держава виділила 70 млн грн. За словами представників Міністерства освіти і науки України, тоді було придбано 500 комплектів методик, спрямованих на правильне оцінювання розвитку дитини з особливими освітніми потребами. Здебільшого, це програмне забезпечення, тести та програмні елементи, які допоможуть правильно скоординувати навчальну програму учнів інклюзивно-ресурсних центрів. Цьогоріч виділено ще понад 49 млн грн для додаткового методичного забезпечення новостворених ІРЦ.

Для того, щоб ці витрати не канули у вічність, спеціалістів, які мають працювати з придбаними методиками необхідно навчити користуватися цим важливим комп'ютерним забезпеченням, саме тому було ухвалене рішення про проведення навчання психологів інклюзивних центрів у 2019 році.

 Про навчання фахівців 

Цьогоріч коштом державного бюджету були вперше проведені навчання для 869 психологів, які планують працювати з дітьми з особливими освітніми потребами. Освітня програма була спрямована на освоєння фахівцями закуплених сучасних методик діагностування учнів з особливими освітніми потребами. Надалі, для допуску до роботи в інклюзивно-ресурсних центрах, психологи мали скласти екзамен, який допоміг би оцінити рівень здобутих знань. І тут виник справжній казус – більш ніж половина фахівців (52%) не впоралися з іспитом з першого разу.

То, можливо, щось пішло не так під час навчання? Інакше як пояснити те, що 452 спеціалісти не здобули знань на належному рівні? Проте у МОН запевняють, що надзвичайно відповідально ставляться до того, яких спеціалістів варто допускати до роботи в інклюзивно-ресурсних центрах. Саме тому чималий відсоток не впорався із завданнями:

Це був дуже суворий екзамен і його склали тільки 48% відібраних фахівців. Про що це свідчить? Про те, що ми підходимо до застосування методик і до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами дуже серйозно. Важливо, щоб спеціалісти працювали з ними правильно. Від цього залежить успіх навчання таких дітей, – відзначила міністерка.

Психологи, яким зовсім трішки не вистачило балів для подолання порогу успішного складання іспиту, матимуть можливість пройти додаткове навчання та скласти повторний іспит на право користування методиками. Другий шанс, згідно з інформацією, наданою представниками МОН, отримає 181 психолог.

 Довідково 

Чималий відсоток українських інклюзивно-ресурсних центрів вже отримали доступ до п’яти всесвітньо визнаних та адаптованих методик для діагностики дітей з особливими освітніми потребами:

• «CASD» – опитувальник розладу аутичного спектра;
• «Conners-3» – шкали оцінювання розладу дефіциту уваги та гіперактивності;
• «Leiter-3» – міжнародна шкала продуктивності Лейтера;
• «WISC-IV» – шкала інтелекту Векслера для дітей;
• «РЕР-3» – індивідуалізоване психоосвітнє оцінювання дітей з розладами аутичного спектра.

Якщо правильно користуватися новими методиками, фахівець зможе отримати повну картину сильних і слабких сторін дитини та її освітні потреби. Вчителі опиратимуться на цю інформацію під час формування адаптованих чи модифікованих програм.

Посилання на МОН: https://mon.gov.ua