Екоторби школярі виготовляють власноруч: вчаться підприємливості та зберігають природу

Перше в місті шкільне підприємство заснували учні Краматорської загальноосвітньої школи № 9. Ідею подали громадські активісти: виготовляти сумки та рюкзаки з одягу, який мали викинути на смітник.  Використовувати таку продукцію можна багато разів.  До того ж, тканина – не целофан і поліетилен, від якого навколишньому середовищу завдається неабияка шкода.

Новій корисній справі треба було навчатися. Охочі працювати відвідали майстер-клас професійної швачки, а ще їздили до Лисичанська, де ровесники вже заснували подібне підприємство. Після такого тренажу кожен зі старшокласників, який працює на шкільному виробництві, вміє розкроїти та пошити торбинку.

Лише двоє у нашій команді могли шити, під час майстер-класу навчилися усі, з мого плаща кільком пошили рюкзаки, — сказав одинадцятикласник Єгор Кучерук.

Наразі у колективі підприємства працює десять учнів 9-10 класів. Школярі розуміють, наскільки важливо для збереження природи використовувати вторсировину, а також випробовують себе як майбутні підприємці. Кожен чітко знає свої обов'язки: є дизайнер, швачки, постачальник сировини і навіть маркетолог, який  розміщує у соцмережах інформацію про підприємство та рекламує готову продукцію.

Нам хотілося спробувати бути підприємцями – щось виготовляти, продавати, взагалі отримати досвід. У нас було кілька ідей, які можна було втілити. Зупинилися на виготовленні екоторбинок та рюкзаків, у перспективі – екопенали та інші товари, – розповіла кураторка підприємства, десятикласниця Аліна Шарабан.

Невеличкий цех розмістили прямо в одній зі шкільних майстерень, працюють на двох швейних машинках, що використовуються на уроках праці.

Назву підприємству обрали оригінальну.

Ми вирішили назватися «Вакуваті» – це про те, що ми всі різні, але в одній команді і можемо зробити щось корисне, наприклад, просувати ідею повторного використання тканини для наших торбинок. Плащ, з якого мій рюкзак, розкладався б у землі 150 років. А зараз це мій найкращий рюкзак, – пояснив Єгор Кучерук.

Виробництво у школярів немасове. Готові торбинки вони пропонують для продажу на місцевих святах. Думають вже й про те, як розпоряджатися прибутком: частину, зрозуміло, передаватимуть школі, а інше – хочуть вкладати у розвиток виробництва. Є мрія розробити та пошити для рідної школи єдину спортивну форму із власним логотипом.  

Фото та інформація з сайту інформаційного агентства «Вчасно»: https://vchasnoua.com