«Тут не женуться за програмою»: українка поділилась досвідом проведення уроків у канадській школі

Планують уроки на тиждень, створюють окремі папки на кожен день, не женуться за програмою і проводять парні уроки.

Такими незвичними формами та прийомами роботи у школі, на своїй сторінці у фейсбук поділилась Олександра Журавльова – українка, яка працює у канадському закладі освіти.

З жартів наших українських випускників: 1 вересня. Вбігає до класу вчителька математики й кричить: «Пишіть швидко число, класна робота, бо ми вже на одну тему відстаємо».

В кожному жарті є лише доля жарту. І так було не лише з математики. Я з англійської мови жодного року не закінчувала підручник, не довиконувала свого планування, не довчала чогось згідно з вимогами програми, мені завжди бракувало 5-10 уроків і я постійно гнала.

Тут не женуть.

Планування уроків у Канаді.

Досвідчені вчителі пишуть планування на тиждень і одразу готують матеріали по можливості на тиждень вперед.

• Кімберлі, вчителька, у якої я була на практиці, має 1 «вікно» в п'ятницю, тому складає планування на тиждень вперед і заздалегідь готує все на понеділок: друкує, ламінує. Всі роздаткові матеріали на вихідні забирає додому різати.

• В неділю приїжджає до школи на годину, привозить матеріали, змінює книжки на книжковій виставці, забирає коробочки з іграшками на стіл і знімає кришки з іменами дітей.

• В понеділок в неї є ще одне «вікно», під час якого вона готує все на вівторок і середу.

• В середу планує уроки на четвер та п’ятницю.

Звісно, що всю підготовку до уроків неможливо зробити за три вікна в тиждень. Тому, щодня після уроків з 14:30 до 16:00 дороблює більшість матеріалу у школі, щоб додому забрати лише витинанки.

Який вигляд має її планування?

Великий аркуш А3 з розкладом уроків на тиждень, де навпроти кожного предмету вона вписує свій план пунктиками. І відповідно цей план прикріплює кнопками на коркову дошку біля столу.

Фотоматеріали взято з особистої сторінки вчительки

Поруч у верхній шухляді тумби розміщені матеріали, які складені у 5 папок: Понеділок, Вівторок, Середа, Четвер, П'ятниця. Відкриваєш папку Четвер, а там у розкладі – два уроки малювання, на яких діти робитимуть сніговика. У файликах знаходяться заздалегідь підготовлені: 20 чорних аркушів, нарізані носи-морквинки й кольорові шарфики, білі пасочки нарізаних А4.

Потім проводитиметься бесіда про мир – для цього вчителька роздрукувала і скріпила степлером невеличкі буклети-розмальовки.

Її потижнева організація матеріалів і роботи мені сподобалась. Таке планування є зручним для таких випадків, коли на заміну приходить вчитель. Він бачить всі пунктики, які має виконати і у відповідній папці готові всі роздруківки, в яких повинні працювати діти.

Темп уроку.

Ніхто нікуди не поспішає. Наприклад, програма за вересень-жовтень вимагає: навчитись рахувати й писати до 20, рахувати двійками, п'ятірками, називати сусідів числа. І це все за 6 уроків математики в тиждень.

Перший тиждень я спостерігала, а з понеділка взялася проводити урок математики. Спитала у Кімберлі теми уроків, що я маю пояснювати дітям і над чим працювати. На що вона відповіла: «Рахуй до 20».

Як? Рахувати до 20 весь тиждень – шість уроків математики? І все? А ще що?

Pinterest мені у поміч – познаходила цікавих роздруківок, розмальовок, витинанок на тему «Рахунок до 20», позгадувала й напридумувала ігор з числами. Втім, і Кімберлі мені підкинула ще декілька ідей. І цілих 6 уроків ми не поспішаючи рахували до 20, писали числа на білих дощечках, вгадували сусідів, садили дітей в шкільний автобус, грали в ігри з кубиками й фішками, вирізали, клеїли, друкували.

Зазвичай урок математики припадає на перші 2 уроки (95 хвилин поспіль без перерви).

• Кожен день розпочинаємо з календаря: обговорюємо місяць, дату, день тижня (сьогодні, вчора, завтра), погоду, рахуємо двійками, п'ятірками та десятками робочі дні й прикріплюємо новий магнітик-кружечок. Кожні десять днів до першачків приходить Zero the Hero (Нулик-Герой), приносить аркуш-розмальовку... і карамельку. Тому діти з радістю рахують дні до наступного приходу Zero the Hero.

• Далі – усна робота – рахунок до 20 вперед-назад (іноді з відео), ігри-вгадувалки.

• Потім діти працюють з «інструментами»: вчитель називає число, а учні складають стільки це кубиків-лего, пишуть число на маркерній дошці чи грають в ігри з фішками й кубиком.

• Невелика музична хвилинка для того, щоб потанцювати й поспівати. І за 20-25 хв до кінця уроку приступають до друкування. Кожен учень отримує зошит з математики й аркуш А5 із завданням. Завдання (знайти можна в інтернеті) різні й навіть пасують до пори року чи свята: виріж число-морозиво і приклей «правильному» пінгвіну; порахуй гарбузи та впиши число на хатинці відьми; надрукуй по рядку кожне число і зафарбуй стільки ж подарунків.

• Впоравшись з роботою, учні вклеюють аркуш у зошит з математики. Якщо все вірно – вчитель малює зірочку. Слова «помилка» намагаються тут уникати, а кажуть щось позитивне і додають зауваження: «Вау, ти так гарно замалював хатки, а перерахуй їх ще раз!». Дитина рахує і виправляє свою помилку.

• У кожному класі є «шустрики», діти, які здають роботу вже через 7-10 хвилин і є «черепашки» – їм для роботи треба 15-20 хвилин.

Що робити у такій ситуації?

Учні мають:

1. Коробочки з інструментами (кубики, фішки, маркери, маленькі блокнотики).

2. Коробочки з іграшками (лего, дерев'яні кубики, пластикові фігурки, конструктори...).

3. 5 книжечок для читання мовчки.

Вчитель лише вказує, яку річ сьогодні можна взяти, у разі якщо впорався із завданнями швидше. І тоді «шустрики» за партою чи під партою тихенько складають лего або гортають книжечку. Тихенько! Бо інакше потрібно відкласти все на місце і ще на перерві 3 хвилини просидіти у класі, поки інші граються надворі.

• За 5 хвилин до дзвінка треба прибрати своє робоче місце: здати зошити, олівці, клей, ножиці сховати в шухляду парти, викинути в смітник папірці, поскладати на поличку іграшки. І лише після цього одягнутися на двір і вишикуватися біля дверей.

Ось приблизно так виглядає урок – 95 хв математики! Думаєте діти втомилися? Зовсім ні, бо все було повільно, діти багато гралися і навіть не зрозуміли, що вони навчалися.

Читайте також: В Україні має бути якісна дистанційна освіта: п'ять кроків для розвитку онлайн-навчання від депутатки