Чи може тест на загальні навчальні компетентності замінити ЗНО? Єгор Стадний про трансформації у системі освіти

Нещодавно міністр освіти Сергій Шкарлет розповів про плани щодо трансформації зовнішнього незалежного оцінювання. Очільник #МОН запропонував абітурієнтам з досвідом роботи, а також тим, хто хоче навчатися за контрактом, надати можливість не складати #ЗНО, а вступати до вишів за тестом на загальні навчальні компетентності (ТЗНК). 

Хоча ЗНО як інструмент вступу до університетів й потребує трансформації, проте #ТЗНК не зможе повністю його замінити, адже вимірює інші якості вступників. Загальні навчальні компетентності, на думку Єгора Стадного, віцепрезидента з бакалаврських програм Київської школи економіки, навпаки мають комплексно доповнити ЗНО своїми елементами. Думками на цю тему освітянин поділився в інтерв'ю Українській правді.

Ідея впровадження ТЗНК поряд із предметними тестами ЗНО загалом є адекватним рішенням, але незрозуміло, чому ТЗНК має стати альтернативою ЗНО для тих, хто давно закінчив школу чи для тих, хто вступає на контракт. Адже сьогодні є багато людей віком 30+ років, які його складають успішно, – наголосив Стадний.

Відповідно до інформації на сайті Українського центру оцінювання якості освіти, загальна навчальна компетентність – це особистісна характеристика, якої особа набуває в результаті діяльності впродовж життя й навчання (формального й неформального) і яка визначає її спроможність набувати й удосконалювати індивідуальну систему знань, умінь, навичок і цінностей, застосовувати її для вирішення особистісно й суспільно значущих проблем відповідно до загальноприйнятої системи цінностей в умовах життя в суспільстві сталого розвитку.

Молодий спеціаліст вважає, що цю технологію можна успішно запровадити в комплексі з предметними тестуваннями при вступі на магістратуру. Адже саме ТЗНК покаже, наскільки людина мислить логічно і критично, а також наскільки вміє опановувати й використовувати знання.

Стадний додав, що за логікою Нової української школи, ЗНО може і включатиме ТЗНК. Результатом найкращого поєднання якраз і буде ефект колаборації, який демонструватиме під час тесту і предметні знання, і загальні навчальні компетентності.

Окреме питання – прийом на навчання та відрахування тих, хто не тягне, з університетів. Раніше унівірситети десятиліттями платили виключно за кількість студентів, яких вони навчають, і відрахування студентів для ЗВО, які цього навіть по-правді заслуговують, було болісним і небажаним. Рік тому система фінансування вперше була змінена, платити почали не лише за кількість студентів. Ситему потрібно розвивати й надалі. Якщо це реалізувати, то через 5-7 років можна сподіватись, що здобути диплом, якщо ти двієчник, буде неможливо. А до того часу марно сподіватись, що буде справедливий відбір, – підкреслив віцепрезидент з бакалаврських програм.

На запитання чи можуть контрактники та бюджетники вступати на різних умовах, Стадний відповів, що можуть і назвав головні умови:

Це рально, якщо є гарантії, що отримати диплом можна на однакових умовах, якщо є гарантії, що ніхто протягом навчання не отримає незаслуженої оцінки, якщо є гарантії, що диплом видадуть лише, якщо студент опанує всю програму. Але сьогодні в Україні жодних гарантій немає і усе вищеперелічене - теорія. По факту ми маємо сувору реальність: зараз контрактники і бюджетники не можуть вступати на різних умовах.

Молодий спеціаліст підсумував, що ЗНО сьогодні є інструментом для вимірювання того, наскільки добре чи погано людина знає шкільну програму. Для вступу до університету обов’язково потрібно виміряти рівень цих знань, але й також потрібно розуміти готовність людини здобувати вищу освіту, її вміння брати відповідальність за опановування нових знань. Саме тому ЗНО потребує трансформації і його варто доповнювати окремими елементами з ТЗНК, а перелік предметів – розширювати.

Читайте також: ЗНО для абітурієнтів потрібно залишити, але у специфічній формі, – Сергій Шкарлет