Інвестиції в освіту чи дороги – що важливіше? Освітній експерт про перегляд державних пріоритетів

Сьогодні одними з основних сфер публічного інвестування є освіта та інфраструктура. І саме освіта належить до ключових повноважень територіальних громад. Практика показує, що усі вкладення в освіту зосереджені на будівництві та ремонтних роботах, а не на наповненні шкіл новим змістом. Постійно не вистачає грошей на впровадження нових методик, підвищення кваліфікації вчителів та покращення якості освітньої ніші в цілому. Про це розмірковує директор з науки та розвитку інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук на порталі ZN.UA.

За результатами досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень, рівень бідності у домогосподарствах, де всі дорослі мають вищу освіту, всемеро нижчий ніж у тих, у яких жоден дорослий не має вищої освіти.

В умовах карантину виразно бачимо, що особи, які мали зайнятість на роботах, що потребують високого рівня освіченості, елементарно перейшли на дистанційний формат, а сфера послуг навпаки просіла – багато людей втратили роботу. Безумовно, це не критичне порівняння, епідемію рано чи пізно буде подолано, проте заперечувати перевагу тих, хто працює інтелектом, у цій ситуації не виходить, – зазначив експерт.

Ткачук також додав:

Важливо усвідомити, що здобути добру вищу освіту без хорошої середньої – неможливо. Освічені люди – це, по суті, субсидія для підприємця, який може розвивати свій бізнес, спираючись на підготовлених працівників, і не витрачати на освіту свої ресурси.

Важливою сходинкою освітнього процесу, який максимально впливає на формування майбутнього дитини, є школа.

Зважаючи на важливість рівня освіти в житті людини, органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади на територіях мають зрозуміти, що для майбутнього важлива не кількість шкіл, а якість освіти, – поділився директор.

Анатолій Ткачук наголосив, що часто якісну освіту можуть давати школи у невеликих містечках. Це навіть спонукає окремі сім’ї переїздити в такі містечка, аби діти отримали якісну освіту – що, своєю чергою, сприяє розвитку самої громади. Цікавий приклад ліцею «Гармонія» з міста Боярка: 80% тих, хто здавав #ЗНО з української мови, отримали вище 160 балів, а понад 42% — 180–200 балів. Це результат на рівні найкращих гімназій і ліцеїв Печерського району міста Києва.

Крім того, кожен регіон і кожна громада мають проаналізувати результати ЗНО, щоб виявити тенденцію у зміні якості середньої освіти, визначити причини, які не дозволяють досягати належного рівня, щоб скоригувати свої публічні інвестиції в цій сфері для їхньої максимальної ефективності.

Український центр оцінювання якості освіти проаналізував результати ЗНО-2019 та дійшов до таких висновків:

• Різні типи закладів освіти дають різний рівень знань своїм учням.

Як бачимо, заклади ПТО сьогодні мають найгірші показники результатів ЗНО , але це — проблема не тільки ПТО, а й шкіл, із яких приходять у ПТО учні. Крім того, значною проблемою для професійної освіти є різке зменшення кількості випускників закладів профосвіти: з 370 тисяч осіб у 1990-му до 124 тисяч осіб у 2019 році.

• Рівень знань випускників шкіл залежить від типу населеного пункту, в якому розміщена школа.

Насправді тут важить не так місце розташування закладу освіти, як його наповнюваність учнями, а отже — і складом учительського колективу. Дуже тривожить стрімке падіння рівня освіти в сегменті точних наук, що надалі обмежуватиме економічне відновлення країни.

• У середньому, якість освіти між регіонами України теж істотно різниться.

До проблемних регіонів, де найбільше осіб не подолали ЗНО, належать прикарпатські — Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська, а також Рівненська та Миколаївська області.

Бачимо, що рівень освіти дуже різний і залежить від низки показників. В умовах ковідної кризи змінюється структура регіональних і місцевих економік, люди більше часу проводять у межах своїх громад. Це варто використати для перетворення шкіл на центри розвитку громад, де не тільки отримують формальну освіту діти, а й обмінюються знаннями дорослі, де шкільне обладнання дорослі можуть використовувати для потреб домогосподарств, де формується нова місцева ідентичність, – наголосив Анатолій Ткачук.

За його словами, в найближчій перспективі має відбутися переорієнтування інвестування в людину взагалі, зокрема в освіту, здоров’я, адаптацію до вимог середовища, яке швидко змінюється.