Лондонська Мікейла – школа, в якій учнів карають за будь-яку провину

На півночі Лондона у Бренті розташована одна із найсуворіших шкіл у Великій Британії – школа Мікейла. Звичайний день учнів цієї школи можна прирівняти до режиму воєнних. Усе, починаючи від уроків до обіду, контролюється за допомогою цифрових годинників, які встановлені у кожному класі. Учителі дають учням часові рамки для виконання різних завдань: “Десять секунд, щоб дістати підручники і відкрити їх на 32 сторінці” і починають зворотний відлік. На перехід між класами на уроки також встановлюються часові рамки.

Засновниця і директорка школи – Катаріна Бербалсінг (англ. Katharine Birbalsingh) вважає, що школа відрізняється від інших закладів освіти двома речами:

Ми даємо знання, і в нас дуже сувора дисципліна. На рахунку кожна хвилина.

Школа Мікейла – одна із небагатьох 400-х шкіл у Великій Британії, яка отримує фінансування від уряду, але діє на власний розсуд. Педагоги цієї “суворої” школи створюють власні освітні програми і складають авторські підручники.

Репутація школи Мікейли привертає увагу ЗМІ, вчителів інших шкіл і батьків з усього світу. При вході в школу всім відвідувачам видається інструкція про те, як потрібно себе поводити.

Чого “не пробачають” учням школи Мікейли?

• Будь-які запізнення;
• Невиконання домашнього завдання;
• Відсутність ручки і лінійки;
• Погану реакцію на зауваження вчителя;
• Коли учень непосидючий, постійно крутиться на уроці;
• Розмови на уроці і під час перерви. 

Які ще правила існують в школі? 

• Дівчатам заборонено фарбуватися, робити зачіски і носити прикраси;
• Всі учні носять однакову форму;
• У туалеті немає дзеркал. 

Звучить дещо абсурдно, адже хіба можна учнів карати лише через те, що вони забули ручку вдома? Та насправді, для всіх учнів цієї школи ручки видаються ще на початку навчального року, є шкільний магазин, де продається різноманітне шкільне приладдя за зниженими цінами.

Попри суворі правила і перестороги, такий підхід до навчання і виховання дітей дає позитивний результат. До прикладу, у школі немає місця булінгу. 

Дітям подобається тут, тому що вони порівнюють Мікейлу зі школами, де вони навчались раніше. Очікувано, у нашій школі вони більш відкриті до нових знань, тому що не страждають від постійного булінгу. Діти можуть сходити до туалету і взагалі не турбуватися про те, що над ними знущатимуться. В інших школах є діти, які намагаються впродовж усього дня не ходити до туалету, оскільки бояться, що стануть жертвами булінгу. Тому вони просто не йдуть в туалет. Такого в нашій школі немає, – пояснює директорка школи. 

У школі навчають дітей бути добрими один до одного і до педагогічного колективу. Дітей заохочують публічно дякувати будь-кому з учасників освітнього процесу відразу після обіду, і це абсолютно нормальна практика. 

Ми навчаємо дітей бути добрими і вдячними один одному, і бути вдячними вчителям за те, що вони роблять для них, – вважає Катаріна.

Власне, як це відбувається? Після того, як учні поїли, вони повинні висловити слова вдячності будь-якій людині, загалом тій, яка зробила для них щось хороше або допомогла впоратись із завданням. До прикладу, один із учнів хоче подякувати своєму вчителю і каже, що присуджує йому два хлопка в долоні. Усі, хто в цей момент присутній у шкільній їдальні, починає аплодувати. 

Звісно ж, не всім до вподоби підходи до навчання і виховання дітей у школі Мікейли. Більшість противників розкритикували директорку школи і її “суворі”, ба більше, жорсткі правила. Хтось вважає, що сувора дисципліна лише пригнічує настрій дітей, і не дозволяє їм нормально розвиватись. Але не зважаючи на критику, школа Мікейли продовжує працювати і випускати учнів з високим рівнем знань, які вступають до найкращих університетів світу. 

Пропонуємо вам переглянути відео про школу Мікейли: 

Колеги, а що ви думаєте про такий підхід? Чи потрібно в українських школах впроваджувати такі правила? Пишіть свої думки в коментарях. 

Фотографії взяті з сайту The Guardian 

Посилання на сайт The Guardian: https://www.theguardian.com/international