Чому час відмовитись від ДПА?

Ні для кого не секрет, що державна підсумкова атестація націлена на аналіз відповідності інтелектуального рівня учнів встановленим стандартам освіти. Державні іспити складають школярі, які завершують навчання у 4-му, 9-му та 11-му (12-му) класах. Однак, окрім офіційних причин їх проведення, існує ще кілька відкритих проблем, які ставлять під питання необхідність таких державних іспитів. Розглянемо деякі з них.

 Причина №1 
«Об’єктивність»

ДПА для учнів 4-х класів проходить у письмовій формі. Обов’язковою є атестація з української мови та математики. Так само, як і для учнів 9-х класів. Третій предмет, обраний педрадою закладу освіти, випускник 9 класу складає безпосередньо в школі, де навчався.

Завдання для ДПА цих категорій учнів складають вчителі, які викладали у школярів. Оцінювання проводять ці ж самі вчителі. Тож питання об’єктивності лишається відкритим. Особливо, якщо звернути увагу на те, що зазначено у «Порядку проведення ДПА», то викривається ще один нонсенс.

Атестація осіб, які завершують здобуття початкової освіти, здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та якості освіти, – цитата з «Порядку проведення державної підсумкової атестації».

Тобто вчитель готує завдання для дитини, яка має продемонструвати професіоналізм педагога. А після складання іспиту, той самий вчитель оцінює роботу школяра. Вочевидь, у такій системі оцінювання якості освіти видніються проблеми з об’єктивністю. Погодьтесь, неупереджену оцінку у такій атестації викладач надати не зможе, це під силу лише третій стороні.

 Причина №2 
Нефункціональність

Найбільше це стосується учнів 9-х класів. За радянських часів державні іспити мали відфільтровувальну функцію, які відкривали можливість навчатися далі або пропонували дещо інший сценарій. В СРСР третього не було дано.

З тих часів багато чого змінилось – країна, державний устрій, законодавство. Однак, нині ДПА для 4-х та 9-х класів подають як перевідні іспити, хоча зараз в Україні на практиці нікого не лишають на 2-й рік. До того ж, навіть школярі, які не надто успішно складають підсумкову атестацію, можуть розраховувати на доброту вчителів, адже «як не «підтягнути» свого учня?».

То яка ж мета підсумкової атестації? Вочевидь, держіспити точно не для відсіювання. У документації зазначено, що у 9-х класах введено ДПА для «оцінювання результатів навчання». В одному з інтерв’ю, Ігор Лікарчук зазначив:

Я не знаю прикладів, коли б учні якогось класу чи школи, або навіть 10-15% учнів одного класу, не склали ДПА. І це не від того, що всі дуже добре опановують знання. А від того, що поганим інструментом ці результати вимірюють. ДПА свідчить, що в українській освіті все дуже добре. Хоч так воно не є. І про це всі дуже добре знають.

Тож, цю функцію державних іспитів також виключаємо, зважаючи на недосконалу систему оцінювання.

 Причина №3 
Тиск на школярів

Ще на початку навчального року батьків четвертокласників учителі вже налаштовують на те, що буде «суперважливий іспит», до якого усі обов’язково мають готуватися. Звісно, це відбивається і на самому навчальному процесі, адже більшість занять проходять не за пізнанням нового, а у розв’язаннях завдань, які можуть трапитись на підсумковій атестації.

І хоча, як зазначено в офіційній документації, оцінка за ДПА школярів, які випускаються з 4-х класів, не впливає на загальну успішність учнів, батьків спонукають купувати посібники для підготовки до державних іспитів, які, апріорі, не можуть мати офіційної рекомендації Міністерства освіти і науки.

 Вихід завжди є! 

Ефективним методом зберегти об’єктивність державної підсумкової атестації є проведення іспитів у форматі ЗНО для випускників 11-х класів. Таке рішення ухвалило Міністерство освіти і науки, запропонувавши скоригувати завдання для тестування так, аби їх можна було виокремити з-поміж решти. Тобто школярі складають незалежне оцінювання та отримують дві оцінки – загальний за все тестування та за ДПА, в яке зараховуються виключно завдання, які стосуються програми 10-х,11-х класів.

Цьогоріч Міністерство освіти і науки ухвалило рішення про можливість переносити результати за складання міжнародних мовних іспитів, як оцінки підсумкових екзаменів.

Також звернімо увагу на те, що аналоги українських державних іспитів існують також в освітніх системах багатьох країн. Щоправда, там вони мають характер внутрішнього контролю. Такі перевірки зазвичай відбуваються на початку або в середині року, аби краще зрозуміти на які нюанси важливо звернути увагу вчителеві. У такий спосіб, викладачі мають час на те, щоб, у разі потреби, змістити акценти на проблемні точки перед майбутніми екзаменами. Такі форми оцінювання справді жодним чином не впливають на остаточний чи проміжний результати учнів наприкінці року. Це, перш за все, вказівник для вчителя та школи.

Посилання на ЕtСetera: uk.etcetera.media