Радіодиктант та квіти Нестору-літописцю: як святкують День української писемності та мови

Вже 23 роки поспіль 9 листопада традиційно відзначають День української писемності та мови. У такий спосіб українці показують своє визнання та любов до рідного слова, мови, звичаїв та традицій свого народу.

Історія створення Дня української писемності та мови.

У листопаді 1997 року свято Дня української писемності та мови було засноване президентом України Леонідом Кучмою.

За православним календарем – це день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі. Дослідники вважають, що саме з Нестора-літописця починається писемна українська мова.

Традиційно в День української писемності та мови :

• покладають квіти до пам'ятника Нестора-літописця;

• відзначають найкращих популяризаторів українського слова;

• заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;

• стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, який проводиться за підтримки МОН. Проте цього року через пандемію його можуть скасувати.

• проводиться радіодиктант національної єдності. Так, щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та з'ясувати наскільки добре знають українську мову.

Цікаві факти про українську мову:

• літературний твір – "Заповіт" Тараса Шевченка, перекладений 147 мовами народів світу;

• українська  мова багата на зменшувально-пестливі форми;

• найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера "п", на яку починається найбільша кількість слів, а літера "ф" – найменш уживана.

• назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду;

• сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів і включена до списку розвинених мов;

• найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня "Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?".

Основні правила української мови:

• слід говорити "брати участь" у змаганні, бо "приймати участь" – це калька;

• слово "будь ласка" завжди пишеться окремо;

• правильно говорити "протягом дня", слово "на протязі" – перебування на різкому струмені повітря;

• іспит лише "складають", слово "здавати" вживається в інших випадках;

• будівля та будь-що інше можуть бути "розташовані", а не "знаходитися", бо вони не можуть самі себе "знаходити".

А також із 3 червня 2019 року почав діяти новий правопис :

З Днем української писемності та мови український народ привітав т.в.о. Міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет:

Шедеври літератури від Тараса Шевченка до Івана Котляревського, від Пантелеймона Куліша до Григорія Сковороди, від Лесі Українки до Ліни Костенко – це невичерпне джерело енергії української мови та незбагненна глибина слова в історичній пам’яті народу, що сягає  корінням у сиву давнину.

За його словами, держава на сьогодні впевнено забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя.

Ніщо не здатне забрати рідну мову в українця, бо в ній ДНК нації. І допоки вічне слово поколінь передається в колискових від матері до дитини, житиме й Україна. Бережімо найдорожчий скарб нашого народу! Розмовляймо українською! – додав Сергій Шкарлет.

Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту державної мови на своїй сторінці у фейсбуці також привітав українців зі святом та водночас заявив про необхідність захисту української мови:

День української писемності та мови – свято, яке об’єднує і консолідує українців по всьому світу, закликає цінувати й розвивати рідне слово. Мова має визначальну роль для національної ідентичності, єдності та майбутнього української держави. Тому захист мови, як і захист нашої Незалежності, територіальної цілісності– наша провідна справа.

Без знання української мови обійтися не можна. Адже людина, яка не хоче знати рідної мови, руйнує те, що повинно стати фундаментом її особистості.

Вас також може зацікавити: Радіодиктант як форма письмової роботи має зникнути, – Іванна Кобернік