Школярі з татуюванням: вседозволеність чи самовираження?

У XXI столітті – епосі толерантного ставлення до інакшості – деякі речі однаково сприймаються зі скрипом, трактуються як щось аморальне, здатне автоматично охарактеризувати людину з найгіршої сторони. Як зазначають психологи, стереотипні крайнощі дуже часто наносять непоправної психологічної шкоди, особливо дітям та підліткам, які тільки починають вивчати себе та навколишній світ.

Що ми знаємо про татуювання? Термін «тату» походить з таітянського слова «tatau» і означає малюнок. В більш широкому значенні – це мистецтво боді-арту, тобто татуювання – процес нанесення малюнку на шкіру людини. В англійську мову це слово у 1773 році ввів відомий британський мореплавець Джеймс Кук.

Якщо в Європі та Америці в останні роки до людини з татуюванням ставляться абсолютно  доброзичливо (наприклад, вона має рівні умови під час конкурсу на робоче місце), то в Україні й досі діють міцні стереотипи на кшталт «він/вона з татуюванням – значить небезпечні, неврівноважені, мають темне кримінальне минуле, ненадійні тощо». Особливо це стосується дорослих людей.

А як ви ставитесь до татуювання у звичайного школяра? Навіть якщо воно зроблене ручкою?

У столичній школі №174 другокласник з’явився на уроці з чорнильним малюнком на руці, а вчителька перед усіма учнями насварила і присоромила дитину, йдеться в сюжеті ранкового шоу «Сніданок з 1+1».

Вона (вчителька – прим. «Всеосвіти») покликала мого сина, схопила його за зап’ястя і почала в гнівному стані показувати мені малюнки, які були на зап’ясті та казати, що це неприпустимо – малювати в школі, – розповіла Рита, мама другокласника.

Вчительці настільки не сподобалося, що хлопчик намалював собі татуювання ручкою під час заняття, що вона у присутності інших дітей почала сварити малого Стаса і його маму.

Я стала на захист своєї дитини. Я сказала, що в мене теж є татуювання, що я вважаю це нормальним, – наголосила Рита.

Сам Стас здивований ситуацією, яка виникла, адже він нічого поганого не мав на увазі. Зрештою, другокласник заперечив факт малювання на уроці:

Я просто вдома сидів, і потом мені стало нудно. І я вирішив намалювати чоловічка, – зізнався Стас.

У шкільному колективі про вчительку, яка опинилась у конфліктній ситуації, говорять тільки позитивне – за 50 років стажу вона зарекомендувала себе як добра людина. Проте Рита впевнена: навіть гарні відгуки не дають право вчительці піддаватися нападам гніву та сварити дитину за таку дрібницю як татуювання ручкою.

Вчителька почала казати мені, що ще не бачила такої жахливої мами, що це взагалі неповага до школи, що школа – це храм знань, і що у мене ганебна поведінка, – обурювалася мама Стаса.

Журналісти програми розшукали київського психотерапевта Марію Фабрічеву та поцікавились її думкою щодо поведінки вчительки зі столичної школи.

Я є одним з найтатуірованіших психотерапевтів міста Києва. Наявність татуювання на моєму тілі не завадило мені отримати три вищі освіти, і від моїх татуювань жодний клієнт не постраждав, – поділилася Марія. – Перше, що можна зробити в такій ситуації – це підійти до дитини і спокійно все прояснити. Це важлива навичка для педагога, якого б віку він не був: «Що ти робиш? Для чого ти це робиш?».

Психотерапевт зауважила, що, зазвичай, педагоги самі часто стають причиною різноманітних дитячих травм, тому надзвичайно важливо делікатно і толерантно поставитися до будь-якого прояву креативу з боку дитини.

Конфліктна ситуація у київській школі не отримала свого продовження, адже другокласник відмовив маму від написання скарги в управління освіти, із дитячою безпосередністю заявивши:

Давай пробачимо (вчительку – прим. «Всеосвіти»). Тому що вона мені нагадує бабусю.

Будь-яке мистецтво для дітей – це своєрідний спосіб самовираження. Як, до речі, і для  дорослих. То де ж знаходиться та межа, за яку в оцінюванні інших не варто переступати?

Посилання на ТСН: https://tsn.ua/

Посилання на РБК-Україна: https://styler.rbc.ua/rus/zhizn/tatuirovka-vtoroklassnika-vyzvala-neshutochnyy-1543944458.html

Фотоматеріали взяті з офіційного YouTube-каналу «Сніданок з 1+1».