Лілія Гриневич – про плани на майбутнє

5 вересня Міністерка освіти і науки України Лілія Гриневич доповідала на засіданні комітету ВРУ. Пані Гриневич розпочала з питання, яке хвилює найбільше – з фінансування освіти.

Збільшення фінансування освіти відносно ВВП

Максимальний обсяг видатків на освіту зафіксовано 2009 року – на рівні 8,2%. У наступні роки видатки на початкову, середню та професійну освіту знижувалися. Однак останнім часом намітилися зміни.

Якщо у 2016 році фінансування складало 5,72% ВВП, то у 2018 році – 6,7% ВВП. Ми робимо видиму тенденцію збільшення і рухаємося до прописаного в законі «Про освіту» показника у 7% ВВП на освіту, – підкреслила пані Гриневич.

Зменшення черги до закладів освіти

Лілія Гриневич акцентувала увагу на тому, що МОН активно працює над створенням додаткових місць у закладах освіти для дітей. За два попередні роки черга до дитячих садків зменшилася, зараз лише 46,2 тисяч дітей перебувають у черзі у ЗДО.

Нова українська школа

З початку навчального року першокласники почали навчання за концепцією Нової української школи. Очільниця Міністерства розповіла про головні позиції реформи НУШ:

Перша позиція – новий Державний стандарт та програми початкової школи. Друге – це перекваліфікація вчителів. Крім підвищення кваліфікацій планово, ми перепідготували понад 22 тисячі вчителів початкової школи, які беруть 1-й клас і 18, 5 тисяч вчителів іноземних мов, які також беруть 1-й клас. Третя позиція – це неможливо реалізувати без нового освітнього середовища. Уряд виділив 1 мільярд гривень. Насправді на всю Нову українську школу пішло практично 2 млрд гривень.

У промові пані Гриневич порушила тему освітніх субвенцій, першу частину яких було виділено 7 місяці тому, а другу – 4,5 місяці. На жаль, не всі органи місцевого самоврядування змогли вчасно провести тендери. Кошти залишаються на рахунках місцевої влади. Лілія Гриневич наголосила на тому, що жодна копійка з цих коштів не може бути витрачена на щось інше.

Створення координаційної ради для роботи з місцевими органами самоврядування

Лілія Гриневич повідомила, що наразі Міністерство не має прямого впливу на роботу органів місцевого самоврядування, тож це дозволяє їм вказувати у звітах неправдиву інформацію.

Зараз ми створюємо координаційну раду при уряді України, де ввійде не тільки Міносвіти, тому що ми там, звичайно, кричимо, вказуємо на те, що вони запізнюються, але ми не маємо прямого впливу на органи місцевого самоврядування. Більше того, вони нам деколи кажуть неправду, коли звітують. Ми повинні бачити реальну картину, яку бачить Мінфін, бачить державне казначейство, її також має контролювати Міністерство регіональної політики.

Мережа опорних закладів

Мережа опорних шкіл по Україні створювалась з 2013/2014 до 2016/2017 навчальних років. Нині в Україні працює 537 опорних закладів та 998 їхніх філій. Уряд цього року виділив 208 млн гривень на закупівлю автобусів, – підкреслила Лілія Гриневич. Цього року у 24 школах України проводено капітальні ремонти, реконструкції будівель та приміщень.

Інклюзивна освіта

Проблема з інклюзивними класами в українських школах поступово вирішується. У 2620 закладах освіти з’явилося 5033 інклюзивні класи. До прикладу, минулого року кількість дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у звичайних школах, зросла на 70%.

Обладнання кабінетів української мови у школах з мовою навчання національних меншин

На обладнання цих шкіл уряд виділив 46 млн гривень. Цьогоріч передбачено друк двомовних словників для 5-го та 10-го класів.

Зараз ми це все оновили і хочемо підняти статуси вчителів. Також оновлюємо методики вивчення української мови для шкіл з мовою національних меншин, – відзвітувала Лілія Гриневич.

Друк підручників

Вчителі можуть обирати будь-які підручники для навчання школярів. Кожному класу запропоновано по 5-7 книжок на вибір. Лілія Гриневич наголосила, що з друком книжок виникли суттєві проблеми, які неможливо було передбачити заздалегідь.

Всі версії свіжонадрукованих підручників, які ще не надруковані у паперовому вигляді або, які надруковані, але ще не доставлені – є на сайті МОН та ІМЗО. Особливо ми розраховуємо на 10-й клас, тому що саме вони кілька років вивчають в межах стандарту інформатику, мають доступ до комп’ютерів, тож вони можуть цей місяць, поки немає підручників, користуватися електронними версіями, – зазначила пані Гриневич.

Неякісна експертиза підручників

Друк книжок з неякісною експертизою – неприпустимий. Лілія Гриневич вважає за краще почекати ще два місяці та отримати підручники хорошої якості. Нова експертиза з’явиться за умови оновлення кадрового потенціалу Інституту модернізації змісту освіти.

Зростання заробітних плат вчителів

Головною передумовою реформи НУШ було зростання заробітних плат педагогів. Минулого року, за словами Міністерки, зарплата вчителя зросла на 50%. Щодо молодих педагогів, які не отримують додаткового навантаження, їхня заробітна плата залишається на мінімальному рівні.

Цього року були гарантовані 20% надбавки, ті, які заготовлені з бюджету. Була постанова кабінету міністерств про 10%, вони були закладені у формулу освітньої субвенції.

Після доповіді у комітеті 7 вересня Міністерка виступила зі звітом у сесійній залі ВРУ.

Відео виступу можна переглянути за посиланням: https://goo.gl/YVwzAN 

Головна фотографія узята з сайту Радіо Свобода: https://www.radiosvoboda.org/